У столиці демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам’ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського

Через чисельні звернення громадян у Києві демонтують пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви, який встановлено у сквері на вул. Маршала Якубовського. Таке рішення сьогодні підтримали 80 депутатів Київської міської ради.

 

Як зазначили в Київській міській раді, пам'ятний знак на честь дружби міст Києва та Москви перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва.

"З метою забезпечення інтересів громади столиці виникла необхідність щодо демонтажу пам'ятного знаку. Адже в результаті тимчасової окупації державою‑агресором частини території̈ України та грубого порушення принципів і норм міжнародного права потрібно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Держава-агресор загрожує збереженню суверенітету України, всупереч мирним угодам. У результаті пам'ятні знаки на честь дружби втратили свій сенс і викликають значний суспільний резонанс", – наголосили в Київській міській раді.

Демонтований пам'ятний знак буде передано на зберігання Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації до моменту створення музею тоталітаризму у столиці.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.