Поховання українського архітектора Льва Левинського у Цєшині - під загрозою

Лев Левинський – архітектор, співавтор проєкту будинку товариства "Дністер" та багатьох інших знакових об'єктів у Львові, автор багатьох церков у Східній Галичині.

Про це повідомляє Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Щоб зберегти поховання українського архітектора Лева Левинського, потрібно зібрати 9 тисяч гривень.

Тисячу двісті злотих, а це - близько 9 тисяч гривень, коштує двадцятирічний термін "оренди" місця на комунальному цвинтарі польського містечка Цешин (Cieszyn), де похований український архітектор, автор десятків церков по всій Галичині - Лев Левинський.

 

Ці кошти за "оренду" необхідно сплатити найближчим часом, інакше могила може бути зруйнована, а місце віддане під поховання іншої особи. Зважаючи на те, що прямих нащадків Лева Левинського у Польщі немає, обов'язок опіки над могилою лягає на українську архітектурну спільноту.

Могилу українського зодчого, котрий помер 22 лютого 1963 року у віці 87 років, торік знайшов львівський архітектор Іван Щурко. Розташована вона на цвинтарі польського містечка Цєшин (Cieszyn) у Сілезії, вул. Katowicka 43-400, 3 сектор, 12 ряд, могила №19.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.