АНОНС: У Тернополі презентують книжку про діяльність УПА на Хмельниччині

У книжці розглянуто організаційну, військово-пропагандистську, диверсійну та рейдову діяльність Кам’янець-Подільської групи УПА “22 б”, яка впродовж другої половини 1944 р. дислокувалася на території Тернопільської області ОУН. А також боротьбу відділів УПА проти радянського окупаційного режиму і частин НКВД у призбручанських районах сучасної Тернопільщини і Хмельниччини.

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини запрошує взяти участь в презентації науково-популярної книжки видавництва "Літопис УПА": "Над Збручем: Кам'янець-Подільська група УПА на Тернопільщині (друга половина 1944 р.)"

 

Її автор, історик та багаторічний дослідник національно-визвольного руху ОУН та УПА Сергій Волянюк, розповість про основні етапи вивчення цієї маловідомої сторінки з історії боротьби повстанської армії на теренах нашого краю, а також зробить короткий тематичний екскурс до діяльності цієї військової одиниці УПА.

Робота виконана в межах програми "Історія національно-визвольних змагань: складні питання та уроки", над якою працює Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.


Час: 15 липня, четвер, 12.00


Місце: "Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини" – м. Тернопіль, вул. Медова, 5.


У зв'язку з карантинними заходами кількість учасників презентації обмежена, тому організатори просять попередньо зголосити свою участь. Заявки приймаються до 11 год. 15 липня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.