Львівський історичний музей став доступний у 3D-форматі

У Львові оцифрували 64 пам’ятки різних відділів історичного музею у межах інноваційного проєкту «Імерсивна платформа «Музей у 3D».

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Серед напрацювань проєкту – мобільний додаток та інтерактивна друкована сувенірна продукція (поштівки). Відвідувачам музеїв потрібно просто завантажити додаток, обрати там свій комплект поштівок, навести камеру смартфона на листівку з елементами доповненої реальності.

"Зображення буквально оживає, аудіогід паралельно розповідає історію музейного експоната. Те, що зазвичай експонують за склом, або через часові особливості зберігають у фондах, тепер можна роздивитися під будь-яким кутом.

Команда проєкту розробила 7 комплектів 3D-поштівок з Кам'яниці Корнякта, Музею-Арсеналу, Палаццо Бандінеллі, Музею визвольної боротьби України, Музею історії Львова, Музею історії України, Музею історії науки і техніки, Музею "Літературний Львів поч. ХХ ст." та Меморіальних музеїв Романа Шухевича і Євгена Коновальця. Окрім того, усі експонати розміщені у колекції ресурсу Sketchfab", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу Matterport суттєво відрізняються від уже створених в Україні, адже завдяки фотограмметрії кінцеве зображення набагато якісніше та чіткіше.

Результатом кількох місяців роботи стало те, що 10 відділів Львівського історичного музею тепер доступні з будь-якого куточка світу.

У міськраді наголосили, що сайт проєкту "Музей у 3D" став ядром усієї платформи, містить всю інформацію, а також прості інструкції, які дозволять усім користувачам швидко опанувати новий формат комунікації з музеєм. Це дасть змогу розвивати неформальну освіту, підсилювати імідж музеїв в Україні та за її межами, сприятиме інноваційному розвитку туризму.

Завдання проєкту – не просто віртуалізувати музеї, а завдяки такому популяризуванню музейних скарбів повернути відвідувачів у виставкові зали, в цікавому та новому форматі розказати історію унікальних експонатів, підсилити музейні інституції якісною сувенірною продукцією, яка згодом дасть змогу забезпечити додатковий фінансовий прибуток.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.