У Києві відкрили резонансну виставку «Пектораль. Знахідка століття»

Виставку «Пектораль. Знахідка століття», приурочену до 50-річчя віднайдення унікальної пам’ятки скіфо-античного мистецтва – Золотої пекторалі, відкрили у Музеї історичних коштовностей України

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, учасники відкриття нагадали, що 50 років тому, у 1971 році, експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров, що на Дніпропетровщині. Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України – золота пектораль.

 

"Дуже важко, мабуть, неможливо, порівнювати різні світові раритети, які є у кожній країні. Але мені здається, що немає унікальнішої речі для України, ніж пектораль. На сьогодні немає нічого кращого. І не випадковим є те, що саме пектораль є складовим елементом багатьох відомих брендів в Україні, зокрема нашого партнера – Інституту археології", - підкреслив на відкритті генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Він зазначив, що до цієї дати готувалися рік, і сьогоднішній івент складається з двох частин – виставки і книжки "Симфонія пекторалі", що вийшла у видавництві "Мистецтво", в якій можна побачити всі маленькі деталі скіфського світу і переконатися, яке чудо зберігається в Україні.

Андрощук додав, що виставка є результатом роботи великої команди, зокрема, багато реставраційної роботи було зроблено для того, щоб вона відбулася.

Своєю чергою заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко зауважила, що зараз дуже складний час, і міністерство не завжди має можливість підтримати і реалізувати такий достойний проєкт.

"А я безумовно вважаю, що цей проєкт достойний і матиме великий успіх серед відвідувачів і науковців. І я дуже пишаюсь, що ми змогли допомогти", - підкреслила Фоменко.

Про роботу над виставкою розповіла кураторка виставки, завідувачка відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей, археолог, яка брала участь в експедиціях разом із Борисом Мозолевським, Любов Клочко.

експонати на виставці розміщені за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Можна побачити унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії. Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки - оригінал пекторалі.

Організатори виставки - Міністерство культури та інформаційної політики, Інститут археології НАН України; Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України).

Виставка для відвідувачів відкривається 31 липня і працюватиме до 31 жовтня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 12, Музей історичних коштовностей України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.