IN MEMORIAM: помер художник Олександр Ройтбурд

На 60-му році життя помер український художник, очільник Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд

Про це повідомив сайт Бабель.

 

Він народився народився у 1961 році в Одесі, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. 

Перші уроки малювання Ройтбурду давав одеський художник Олег Соколов (1919-1990), викладачем в інституті був останній з "бойчукістів" Микола Павлюк (1901-1980).

Олександр Ройтбурд є одним із основних художників "української нової хвилі". 

Твори художника знаходяться Державній Третьяковській галереї у Москві, Державному Російському музеї у Петербурзі, музеї сучасного мистецтва МоМА у Нью-Йорку, DUMA (художньому музеї університету Дьюк в Дерхемі (США), Одеському художньому музеї, PinchukArtCentre в Києві та приватних колекціях. 

У 2009-у році картина Ройтбурда з серії "Прощавай, Караваджо!" була куплена на лондонському аукціоні Phillips de Pury & Co за рекордну на той час для українського живопису суму – $97 тис.

Олександр Ройтбурд є співзасновником асоціації "Нове мистецтво". З 1993 по 1999 працював арт-директором, а з 1999 по 2001 — президентом цієї асоціації. 1997 - 1999 роках був головою правління Центру сучасного мистецтва Сороса в Одесі, у 2001 - 2002 роках - регіональним координатором фестивалю "Культурні герої", в 2002 році став директором Галереї Гельмана в Києві. 

Учасник понад 100 виставок і мистецьких проєктів.

Наприкінці 2017 року Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею. Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов підписав із ним контракт на 5 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.