Біля Луцька реконструювали криївку УПА

У селі Гірка Полонка Боратинської громади під Луцьком реконструювали криївку штабу УПА-Північ, знищену НКВС 71 рік тому

Про це повідомив у Фейсбуці заступник голови Луцької районної ради, голова Луцької районної організації ВО "Свобода" Сергій Сівак, передає Укрінформ.

 

"В селі Гірка Полонка вчора було відкрито музейний комплекс, що містить козацьку могилу та штабну криївку "Блок", де в період 1948—1950 рр. перебував штаб УПА-Північ під керівництвом Івана Литвинчука ("Дубового")", - повідомив Сівак.

За його словами, відкриття скансену та криївки було призначене саме на 24 серпня не лише на честь святкування ювілею Незалежності. Саме 24 серпня 1950 року селянська хата, де знаходилась криївка "Блок", була оточена і знищена підрозділом НКВС.

Сівак подякував Громадській організації "Козацько-історичний курінь "Чорна рада" і особисто її керівнику Ярославу Лозинському за кількарічну роботу з реконструкції криївки.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.