У Хусті перейменували вулицю Терешкової

У місті Хуст Закарпатської області вулицю Валентини Терешкової перейменували на честь загиблого на фронті командира взводу штурмової роти “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, молодшого лейтенанта Мирослава Мисли

Як передає "Новинарня", про це в середу, 8 вересня, повідомив журналіст Олександр Рудоманов у фейсбуці.

Мирослав Мисла
Мирослав Мисла

"У Хусті вулицю Терешкової перейменували на честь командира взводу окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї омбр Мирослава Мисли, який загинув 2 жовтня 2016 поблизу села Кримське Луганської області. Дізнався про це сьогодні, коли отримав відповідь на запит від Хустської міськради", – написав він.

Мирослав Мисла з позивним "Мисливець" був істориком за фахом, членом ВО "Свобода" та проводу ВГО "Сокіл".

Пішов захищати батьківщину у 2014 році, з початком бойових дій на сході. Був добровольцем чоти "Карпатська Січ", офіцером та згодом командиром чоти 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр ЗСУ.

Загинув 2 жовтня 2016 року під час зіткнення поблизу селища Кримське на Луганщині.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.