У Празі відкрилася виставка до 100-річчя заснування Українського вільного університету

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки «Клементинум» було відкрито документальну виставку

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки "Клементинум" було відкрито документальну виставку. Виставка, яку підготував колектив дослідників з наукової групи Collegium Europaeum, що діє при Карловому університеті в Празі та Академії наук Чехії, розповідає історію УВУ через короткі біографії професорів, що працювали у цьому навчальному закладі в часи "празького періоду" УВУ, який припадає на 1921 – 1945 роки.
 
У відкритті виставки взяли участь директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка, головний автор експозиції Петр Главачек та посол України в Чехії Євген Перебийніс. Спеціальним запрошеним гостем на події стала ректорка Українського вільного університету, який з 1945 року до сьогодні діє у Мюнхені, пані Марія Пришляк. Виступаючи перед гостями, пані Пришляк нагадала присутнім про непересічне значення університету в середовищі міжвоєнної української діаспори, а також наголосила на його важливій ролі в процесі розвитку української науки після переїзду до Мюнхена в 1945 році.
У наші дні, за словами ректорки, університет виконує функцію "посла України в Європі" та допомагає поширювати знання про Україну у світі. Посол Євген Перебийніс і ректорка Марія Пришляк подякували чеському та словацькому народу за створення сприятливих умов для розвитку УВУ в міжвоєнний період. Зокрема, дякуючи спеціальній програмі допомоги, яку започаткував Томаш Гарик Масарик сто років тому в 1921 році, роки в Празі будуть згадуватися в історії УВУ як "золотий празький період", відзначила Марія Пришляк.
Представлена виставка коротко розповідає про історію та значення Українського вільного університету в міжвоєнний період його існування. Головна частина експозиції присвячена розповідям про провідних українських інтелектуалів, що співпрацювали з УВУ. Через долі окремих представників міжвоєнної української еліти виставка знайомить з історією української еміграції в непрості часи першої половини ХХ століття та її внеском у розвиток чеської та європейської науки та культури. Виставку доповнює також репрезентативна вибірка публікацій, які були видані як діячами УВУ, так і пізнішими дослідниками діяльності університету, що знаходяться у фондах Слов'янської бібліотеки.
Уперше виставку було представлено в 2015 році на Філософському факультеті Карлового університету. Тоді ж було видано і книгу "Особистості Українського вільного університету в Празі в 1921 – 1945 роках". Сучасну розширену експозицію спільно підготували Collegium Europaeum, Слов'янська бібліотека та Посольство України в Чехії.
Виставка демонструватиметься в Клементинумі до 30 жовтня з понеділка по суботу з 09 до 19 години.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.