У Національному художньому музеї знайшли дві невідомі роботи Федора Кричевського

Під час дослідження колекції Національного художнього музею знайдені дві картини Федора Кричевського, які майже 80 років були підписані "невідомий автор".

Про це розповіла директорка музею Юлія Литвинець під час інтерв'ю на Радіо Культура.

 

За її словами, вона розшукує твори, що втрачені під час Другої світової війни. І хоча колекція музею заінвертаризована і опрацьована, трапляються випадки, коли через багато років, проводячи дослідження того чи іншого художника, в колекції знаходяться його твори.

"Дослідження буквально сталося днями. Я дуже уважно передивляюся нашу колекцію – звіряю інвентарні номери, як надходили твори до війни, який був рух експонатів.

І таким чином виявилося, що в нашій колекції дуже довгий час зберігався твір, який надійшов до музею після Другої світової війни, і він надійшов з Дирекції художніх виставок як твір невідомого", - сказала Литвинець.

В процесі дослідження виявилося, що це твір Федора Кричевського "Дівчина з гусями". А коли стали аналізувати картину, порівнювати з іншими, виявилося, що в музеї є ще один твір Кричевського – начерк, який також вважався невідомим, і він також надійшов після Другої світової війни.

"Насправді це постійне кропітке дослідження Ми знаємо, яка була складна історія, і не тільки Друга світова війна, а й Перша світова війна, 30-ті роки. Багато творів і приховувалися, і могли приписуватися невідомому автору заради того, щоби його зберегти. Тому тривають постійні дослідження", - пояснила директорка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.