Європейська академія нагородила найактивніші музеї

Європейська музейна академія визначила найкращі заклади, які в умовах пандемії змогли продовжити роботу та активно сприяли поширенню знань і прогресу в культурно-науковому житті.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Європейську музейну академію.

 

"Пандемія COVID-19 мала величезний вплив у всьому світі на сектор культурної спадщини… Багатьом музеям вдалося збільшити кількість онлайн-пропозицій для відвідувачів і вони знайшли неймовірні способи, щоб продовжувати діяльність", – заявили в академії.

Нагородження відбувалося в кількох номінаціях. Зокрема, премію Луїджі Мікелетті 2020-2021 отримав музей Futurium у Берліні, який проводить виставки (включно з інтерактивними), зокрема присвячені кліматичним змінам, житлобудуванню, технологіям тощо.

Спеціальну відзнаку отримав музей античного міста Троя, що у провінції Чанаккале на заході Туреччини, який, на думку суддівської колегії, є прикладом поступу, що включає залучення сучасників до вивчення багатої історії регіону, проведення активностей, що вийшли далеко за межі музею.

Премію DASA 2020-2021 отримав Національний музей румунської літератури в Бухаресті, мистецьку премію – Музей сучасного мистецтва, ремесел та дизайну данського міста Колдінг. Крім того, спеціальну відзнаку отримав художній музей в німецькому Мюнхені Пінакотека сучасності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.