АНОНС: Як читати архіви радянських спецслужб? Майстер-клас від ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху проведе майстер-клас «‎Як читати архіви радянських спецслужб? На прикладі архівів Внутрішніх військ НКВД»‎.

Про це "Історичній правді" повідомили у ЦДВР.

 

На прикладі викладених у відкритий доступ документів з архіву Внутрішніх військ НКВД спікери пояснять, як читати та аналізувати історичні архівні джерела. Зокрема, відвідувачі дізнаються:

  • що необхідно враховувати, читаючи звіти радянських спецслужб?
  • як перевірити достовірність інформації?
  • де шукати підтвердження або спростування?
  • чому важливо навчитися критично ставитися до документів репресивних органів?


Спікери майстер-класу: 

  • Іван Патриляк, історик, декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка та експерт проєкту Центру досліджень визвольного руху "‎"‎Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом";
  • Надія Суха, комунікаційниця проєкту Центру досліджень визвольного руху "‎Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом".


Час: 28 вересня, вівторок, 13:00


Місце:
у Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Вхід вільний. Реєстрація для відвідувачів заходу здійснюється за посиланням.


Реєстрація для представників медіа.


Контакт: +38 (093) 800 64 23. Контактна особа Надія.


Захід організовано в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.


Нагадуємо, що до Дня незалежності Центр досліджень визвольного руху розпочав оприлюднення в онлайн-доступі документів з архіву Внутрішніх військ НКВД. Йдеться про документальні свідчення боротьби зазначеної структури з ОУН та УПА на теренах Заходу України у 1944-1945 роках. До кінця жовтня на сайті Електронного архіву українського визвольного руху з'явиться близько 3,5 тисяч документів.

Наприкінці 1980-их років архів Внутрішніх військ НКВД було вивезено з України. Проте в середині 1990-их українські дослідники знайшли його слід у Москві. За ініціативи історика та  дослідника українського визвольного руху Анатолія Кентія були зроблені копії документів у вигляді мікрофільмів. У такому вигляді їх вдалося повернути до України. Оцифровані копії плівок дослідники наразі викладають у відкритий доступ.


Електронний архів (
avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже майже 29 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.