Заступниця директора Мистецького арсеналу очолить музей Ханенків

У керівництві Мистецького арсеналу відбулися зміни, заступниця директора Юлія Ваганова очолить музей Ханенків.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Мистецького арсеналу.

 

"Анна Погрібна стане заступницею генеральної директорки Мистецького арсеналу. Натомість Юлія Ваганова, що обіймала посаду заступниці директорки з музейної і виставкової роботи, залишає Арсенал, щоб очолити Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Анна Погрібна очолить напрямок цифрової трансформації та освітньої роботи, книжкову та літературну програми", - ідеться в повідомленні.

Також зазначається, що найближчим часом до команди Арсеналу має прийти відомий артменеджер, який на посаді заступника директора опікуватиметься питаннями експонування та колекціонування сучасного мистецтва.

"Ці призначення — перший крок на спланованому Мистецьким арсеналом шляху розвитку інституції: концептуальна рамка Музею сучасного мистецтва, цифровізація та реставрація. Окрім цього, я рада, що люди зростають всередині Арсеналу. Я щиро вважаю, що Музею Ханенків неймовірно пощастило з новою керівничкою.

Юлія Ваганова, з якою ми працювали в Арсеналі пліч-о-пліч п'ять років, є непересічною артменеджеркою. Також я радію, що Анна Погрібна має можливість розвиватися у своїй інституції. Ми звикли жартома називати Анну "менеджеркою особливо складних проєктів", і це непогано описує рівень її компетенцій — дуже і дуже високий.

Сподіваюсь, мою радість розділяє й орган управління Мистецького арсеналу – Державне управління справами. І не забариться з погодженням цих призначень", - сказала директор Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

У пресслужбі додали, що Погрібна працює в Мистецькому арсеналі понад 4 роки. Відповідала за управління творчими проєктами, зокрема була проєктним менеджером виставок: "Кожны дзень" (2021); "Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації" (2019); "Дивовижні історії Криму" (2019); "Курбас: Нові світи" (2018); "Швидкорозчинний час" (2018); "Фестиваль молодих українських художників" (2017).

Також впроваджувала менторську програму для менеджерів виставкових проєктів інституції, реалізувала проєкт професійних стажувань в Мистецькому арсеналі (2018), упорядкувала низку видань до виставок.

У 2012-2017 роках працювала в CSM/Фундації Центр Сучасного Мистецтва, де розробляла й втілювала проєкти, що стосуються учасницьких мистецьких практик, мистецтва в публічному просторі, культурної журналістики, культури пам'яті. Закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія" (культурологія).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.