АНОНС: обговорення книги Ольгерда-Іполита Бочковського «Вибрані праці та документи»

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт

19 жовтня 2021 р. відбудеться чергове засідання книжкового семінару "Передумування модерної історії України", присвячене обговоренню вибраних творів Ольгерда-Іполита Бочковського (1885-1939).

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт.

Його біографія також дуже цікава: народившись на Півдні України в сім'ї змішаного польсько-литовського походження, він вирішив стати українцем. Під час Української революції 1917-1920 років Бочковський був членом української дипломатичної місії в Чехословаччині, а в міжвоєнний період читав лекції в Українському вільному університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах.

У 1933 році він очолив Комітет голоду, який надавав допомогу жертвам Голодомору, і написав "Відкритий лист" колишньому прем'єр-міністру Франції Едуару Ерріо, який заперечував голод в Україні.

 

Дискусію проводитиме професор Ярослав Грицак. Він спілкуватиметься з професоркою Олею Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), яка разом з Мирославом Чехом уклала та відредагувала цю збірку; Віталієм Пономарьовим, автором нової біографії Ольгерда-Іполита Бочковського; професором Петром Вробелем (Університет Торонто), який зробив огляд збірки; професором Томашем Стриєком, істориком та соціологом з Інституту політичних досліджень Польської академії наук; та доктором Данилом Судиним (Український Католицький Університет), соціологом, що спеціалізується на історії української суспільно-політичної думки.

Дискусія відбуватиметься англійською та українською мовами з синхронним перекладом.

Зареєструватися на Зум-трансляцію, яка відбудеться у ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021 р. о 10:30 (MDT, UTC-6) | 12:30 (EDT, UTC-4) | 19:30 (EEST, UTC+3) можна за посиланням.

Обговорення книги також буде транслюватися в прямому ефірі на сторінці CIUS у Facebook.

Протягом обмеженого часу є можливість придбати всі 3 томи україномовної збірки Ольгерда-Іполита Бочковського "Вибрані праці та документи". Томі 1, 2, 3 (ч. 1 + 2) зі знижкою 25% на веб-сайті CIUS Press.  

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.