В Україні ліквідували ще два пам’ятники комуністам: Чапаєв у Лубнах "впав". ФОТО

В ніч на 26 жовтня невідомі на Полтавщині зруйнували пам’ятні знаки радянської доби у Лохвиці та Лубнах, зокрема у Лубнах знесли пам’ятник червоноармійцю Василю Чапаєву.

Про це повідомляє Українська правда.

 

Інформація про руйнування пам'ятників, які й так мали бути знесені в межах декомунізації, надійшла до місцевої поліції. Правоохоронці наразі уточнюють, що сталося.

У Лубнах пам'ятник Василю Чапаєву мали прибрати, натомість у 2015 році місто його перейменувало на "пам'ятник Чапаєвської дивізії" й не стало зносити.

 

В ніч на вівторок невідомі скинули пам'ятник, фото з місця події в редакцію УП надіслав випадковий перехожий.

 

Крім того, у Лохвиці цієї ж ночі ліквідували "пам'ятник комсомольцям".

 
 

Водночас у селі Хорол (Полтавська область) на бюсті радянського генерала Івана Третяка, відповідального за збиття пасажирського "Боїнга" у 1983 році, написали слово "вбивця".

 


Довідково. Василь Чапаєв – фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Росії. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП. Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років.


Іван Третяк – радянський військовий діяч, генерал, головнокомандувач військами ППО СРСР, член ЦК КПРС. Відомий тим, що 1 вересня 1983 року наказав збити пасажирський "Боїнг-747", що прямував із Нью-Йорка до Сеула, саме тоді він був командувачем Далекосхідного військового округу. Літак "Корейських авіаліній" помилково відхилився від маршруту й полетів над радянською територію.

На перехоплення цивільного лайнера радянські військові підняли два Су-15. Винищувач, перебуваючи поза зоною огляду пілотів KAL007, зробив кілька довгих попереджувальних черг з авіагармати – одразу бронебійними снарядами. Зниження швидкості "корейця" радянські льотчики сприйняли за спробу уникнути перехоплення.

Саме тоді надійшов наказ генерала Третяка про знищення літака, і винищувач Су-15 збив лайнер двома ракетами Р-60. Літак впав неподалік від острова Монерон. Всі, хто перебував на його борту, загинули, зокрема й 8-місячний малюк та діючий депутат Палати представників Конгресу США.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.