В польському ІПН тривають політично вмотивовані звільнення

Голова польського ІПН Кароль Навроцький звільнив двох співробітників через політичні мотиви

8 листопада 2021 року з польського Інституту національної пам'яті звільнений Славомір Лукашевич. Він не отримав від свого керівництва дозволу викладати в Католицькому університеті Любліна, хоча усі заняття відбувались у позаробочий час. При цьому багатьом інших співробітникам ІПН такий дозвіл було надано. Також Славоміру Лукашевичу поставлено у вину, що він під час наукових заходів не позначав себе як працівника ІПН.

9 листопада 2021 року з ІПН звільнено Славоміра Полешака. Претензією до нього було те, що він без дозволу Кароля Навроцького опікувався порталом "Ohistorie.eu", де опубліковано критичну статтю щодо дільності ІПН. Портал "Ohistorie.eu" є органом історіографічного товариства, а Славомір Полешак редагує сайт у вільний від роботи час та безоплатно.

 

Кілька десятків істориків підписали лист солідарності зі Славоміром Лукашевичем та Славоміром Полешаком. "Їхнє звільнення має на меті залякати істориків, які працюють в Інституті національної пам'яті чи співпрацюють з цією установою, а також змусити їх проводити дослідження та публікувати тексти відповідно до вказівок керівних органів цієї установи" - йдеться у листі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.