АНОНС: дискусія з Наталею Старченко "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої"

Авторитетна історикиня Наталя Старченко досліджує життя української шляхти на межі 16–17 століть. Також пані Наталя – популярна фейсбук-блогерка, чиї історичні оповідки збирають десятки коментарів. Глобальну історію вона розкриває через історії людей, які жили кілька сотень років тому

Карантинні дописи Наталі Старченко переросли у працю "Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію", яка цього року вийшла у видавництві Laurus. Це 105 історій про наше минуле, основним джерелом для яких стали судові книги часів Речі Посполитої. Читач не лише дізнається про давні події, а й шукатиме справедливість разом із персонажами.
 
18 листопада Наталя Старченко представить свою книжку в Національному музеї історії України – МІСТ, а також подискутує з відвідувачами на тему: "Подолати розрив української історії, або Апологія української Речі Посполитої".
Зустріч відбудеться в лекційному залі на третьому поверсі Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2). Після дискусії можна буде придбати видання "Українські світи Речі Посполитої".
Початок події о 16:00. Тривалість — півтори години.
Вхід безкоштовний за умови попередньої реєстрації. Вхід до музею можливий лише з документом, що підтверджує вакцинацію, чи з негативним ПЛР-тестом на COVID-19.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.