АНОНС: презентація фільму «Як домовлявся Майдан»

"Як домовлявся Майдан" – це документальний фільм спрямований на розкриття особливостей домовляння між політиками, громадськими активістами та громадянами під час Революції Гідності та важливість культури домовляння у творенні української нації.
 
Мета фільму – це запрошення поглянути з іншого ракурсу на події та перемовини під час Євромайдану через свідчення політиків, громадських активістів та культурних діячів. Саме вони зрозуміли важливість і необхідність вміння домовлятись навіть там, де це здається не можливо. Цей фільм – це запрошення до роздумів про важливі трансформації в українському суспільстві, особливо в часи продовження формування та прийняття національної ідеї.

Презентація відбудеться 19 листопада об 11 годині в Українському кризовому медіа-центрі.

СПІКЕРИ:

Ігор Семиволос, виконавчий директор ГО "Центр близькосхідних досліджень (АMES)"

Олена Подобєд-Франківська, співкоординаторка Громадського сектору Євромайдану, співзасновниця ГО "Мережа відповідальних"

Яна Салахова, співорганізаторка ініціативи "Цунамі джокерів", голова правління ГО "Театр змін"

Ольга Мовчан, продюсерка проекту "Історична правда"

Модераторка: Ольга Сало, співкоординаторка волонтерів Громадського сектору Євромайдану та заступниця гендиректора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Музею Майдану.

Прем'єра фільму відбудеться в суботу, 20 листопада, о 18:00 та в неділю, 21 листопада, о 14:00 на телеканалі espreso.tv , а після зможете знайти стрічку на YouTube сторінці "Історична Правда".
Фільм реалізовано в рамках проекту "Зміцнення потенціалу громадянського суспільства задля ненасильницької трансформації конфліктів у місцевих громадах", підтриманий КУРВЕ Вустров – центром навчання та взаємодії з питань ненасильницьких дій та Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Виготовлено журналістом Вахтангом Кіпіані та командою Історична правда-TV правди на замовлення Платформи з управління конфліктами в громадах (ГО Центр близькосхідних досліджень (АMES), ГО "Мережа відповідальних" та ГО Театр змін) за інформаційної підтримки Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.