Музей Майдану оприлюднив програму заходів 20-21 листопада

До Дня Гідності та Свободи 20 і 21 листопада Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану приготував особливу програму

 
З 11 до 18 години в Музеї Майдану відбудуться безкоштовні екскурсії "Назустріч свободі", у рамках яких відвідувачі ознайомляться з хронологією Майдану та його цікавими артефактами, матимуть змогу "пройтися" мапою Майдану і переглянути документальне відео.

Показуватимуть також кіно про Майдан:
▪ 20 листопада, 15:00-17:00 – показ і обговорення фільму "Історія українських Майданів — від протестів на граніті до Революції Гідності" (із серіалу "10 Днів незалежності");
▪ 21 листопада, 14:00-17:00 – презентація документального фільму "Як домовлявся Майдан".

Під час екскурсійного обслуговування необхідно дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану можна також отримати програму заходів до Дня Гідності та Свободи та синьо-жовту стрічку, яку традиційно носимо на згадку про Майдан.

Адреса: майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок, 1-й поверх, Київ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.