Спецпроект

АНОНС: В Україні презентують перший всеукраїнський поіменний онлайн пошук жертв Голодомору

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору представить оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”. На ній запрацювала нова функція поіменного пошуку людей — жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом у базу для пошуку імпортовано більше 805 тис. імен жертв Голодомору, що стало можливо завдяки оцифруванню Мартирологу, складеного у 2008 році в рамках проєкту “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні”.

Про це повідомляє Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору.

 

Презентація відбудеться у форматі інтерактивної акції "Прорости зерна правди" по вул. Хрещатик 34. На локації поряд з магазином Всі. Свої. Дім та декор буде розміщено технічний юніт, де усі охочі містяни та гості столиці протягом дня, з 10:00 до 20:00, зможуть вільно протестувати функцію пошуку.

Технічний юніт це сенсорний екран, на який буде транслюватися веб-сайт "Зерна правди". На цьому екрані будь-хто зможе випробувати функцію пошуку — ввести прізвище або назву населеного пункту і віднайти своїх рідних та близьких, котрі стали жертвами Голодомору.


Програма події:

  • Публічна презентація, що стартує о 12:00 разом з учасниками акції, та випробування нового функціоналу краудфандингової платформи "Зерна правди";
  • Символічне передання оцифрованої бази Мартирологу, складеного у 2008 році у рамках проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні в користування колективу Національного Музею Голодомору-геноциду для подальшого опрацювання науковими співробітниками.


До участі в події запрошені представники:

  • Національного музею Голодомору-геноциду
  • Українського інституту національної пам'яті 
  • Архіву Національної пам'яті
  • Державної архівної служби
  • Експедиційно-медійного проєкту Ukraїner
  • Громадських і культурних організацій та амбасадори платформи "Зерна правди"


Довідка:

Краудфандингова платформа "Зерна правди" була створена у 2020 році, її розробником виступила українська ІТ-компанія SoftServe. В основі платформи закладено філософію поіменного вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну зернину. Вона є персональною та вшановує одну жертву геноциду: містить ім'я, вік та назву населеного пункту людини, котра загинула від Голодомору.

Відтепер кожна людина може ввести в пошук прізвище або назву населеного пункту і дізнатися правду про історію свого роду в часи Голодомору. Наприклад, пошук за прізвищем "Бабенко" дозволяє знайти згадку про 686 жертв Голодомору.


Час:
25 листопада, четвер, 12:00-13:00


Місце:
вул. Хрещатик 34, магазин Всі. Свої. Дім та декор


Акредитація для журналістів за посиланням.


Контакти: Юлія Гаврилюк, керівниця комунікаційних проєктів Фонду Музею Голодомору, 097 629 1991, j.havryliuk@fdhvm.org, FB


Фонд Музею Голодомору
— благодійна організація, яка працює для створення дизайн-проєкту основної експозиції Музею Голодомору та його втілення, а також за облаштування внутрішнього простору Музею. Фонд працює з 2018 року, за цей час вже зібрав 31 млн гривень для створення та втілення проєкту експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.


Всі. Свої
— найбільша платформа українських брендів, заснована Ганною Луковкіною в 2015 році. ВСІ. СВОЇ в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності ініціює та підтримує ряд соціальних і культурних проєктів: рух #добісапакет, котрий спонукає українців здавати поліетиленові пакети на переробку; Капсульна колекція жіночих футболок з принтами проти гендерних стереотипів "Не вішай ярлики!"; Проєкт "Свої вітрини. Кольори України", який відроджує українські традиції у вітринах. Джерелом натхнення для створення нових вітрин магазину стало розмаїття відтінків української землі та барви природних матеріалів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.