У Києві для вчителів презентували посібник про Голодомор

У Музеї Голодомору в Києві презентували навчальний посібник для вчителів “Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації” для шкільних вчителів. Його створили працівники Інституту дослідження Голодомору.

Про це повідомляє Суспільне.

 

У посібнику представили документи, фотографії, статистику та мапи, він охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки Голодомору.


Підручник, зокрема, містить теми:

національно-визвольна боротьба 1917-1921 років,

масовий штучний голод 1921-23 років,

політика комуністичного тоталітарного режиму напередодні геноциду,

організатори, виконавці та механізм вчинення Голодомору,

причини на наслідки масового штучного голоду,

наслідки та засудження злочинів тоталітарного режиму.

Загалом у підручнику 19 розділів.


Директорка Інституту дослідження Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Світлана Маркова зазначила, що над посібником працювали 14 провідних українських вчених, науковців, викладачів. Примірники розіслали у вищі навчальні заклади, школи та коледжі. Загалом зараз наклад налічує 500 екземплярів.

"На тепер маємо уже понад 40 відгуків. Зокрема, є пропозиція підготувати аналогічний посібник для викладачів вишів, а також підготувати для учнів. На наступний рік ми зможемо видати друге видання, доповнити і буде враховуватися відповідні теми, які викладають у вищих навчальних закладах", – розповіла Маркова.

Посібник можна отримати безкоштовно, для цього вчителі мають зареєструватися на сторінці Інституту дослідження Голодомору у Facebook.

У Інституту зазначили, що шкільний підручник за 10 клас, який має розкривати одну із центральних тем дослідження геноциду, не охоплює весь спектр подій. Зокрема – як комуністичний режим ламав традиційне українське суспільство, знищував менталітет, чавив українську молодь. У книзі ці теми намагались викласти так, щоб зацікавити як вчителів, так і учнів. Тому посібник наповнили ілюстраціями та картами.

Також посібник може бути корисним не лише на уроках історії, а й права та біології, адже там є антропологічні матеріали, вивчають соціо-антропологічний аспект.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.