На пам'ятках архітектури в Запоріжжі встановлюють охоронні дошки

У Запоріжжі на пам'ятках архітектури в історичних частинах міста встановлюють охоронні дошки. Наразі роботи проводяться у “Старому Олександрівську”

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Охоронні дошки для пам'яток архітектури та містобудування ми зробили у рамках програми "Збереження пам'яток культурної спадщини на 2021–2023 рік". Їх уже встановили в історичному ареалі "Соціалістичне Запоріжжя" та розпочали роботу у "Старому Олександрівську".

Втішно, що кількість справді гідних об'єктів у нашій старій частині міста (довоєнній та повоєнній) збільшується. Все більше з'являється об'єктів, які набули статусу пам'ятки архітектури", - розповів начальник відділу культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.

За його словами, якщо ще у 2008 році на всій території області було 14 пам'яток архітектури, то зараз їх уже 76, і це лише в обласному центрі. Втім, зараз, на жаль, не йдеться про реставрацію пам'яток. Завдання №1 - познайомити містян та гостей з історією Запоріжжя.

"Сподіваємося, що найближчими роками нам вдасться розробити локальні зони охорони на ці об'єкти", - додав Кисліцин.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.