23 червня 1917

23 червня 1917: Голос організованого українства

Ось до чого зводиться ввесь зміст універсалу. Нового в йому тільки те, що він зібрав й освітив усі ті бажання, що розкидані були досі в порізнених постановах та резолюціях, і виложив їх у точній, ясній та дужій формульовці. Він не починає нової сторінки українського життя, а швидше закінчує попередню цією чеканною формульовкою.

Опублікований учора універсал Української Центральної Ради притягає загальну до себе увагу, викликає запальні змагання й неоднакову оцінку.

Варто ще раз вернутись до його, бо як-не-як, а це акт великої ваги, бо він підводить певний підрахунок, коли не здобуткам, то настроям серед нашого народу.

В цьому, що це підрахунок, і лежить найбільша його вага. 

З такого погляду він може навіть декого – і з друзів, і з ворогів – розчарувати, і це оригінальне розчарування вчувається вже у ворожому стані.

Справді – готували люди зброю, можна сказати, завзято заходжувались обороняти себе – і раптом показалося, що й зброя непотрібно вийнята з піхов, і оборонятись нема од чого.

Проголошення Першого Універсалу

Української Центральної Ради на Софійській площі у Києві

  

"Позитивні домагання Центральної Ради, – пише, напр., д. Браз у "Киевской Мысли", – досить помірковані і, коли виходити з погляду політичної законності всяких організаційних заходів – бездоганні".

"Хто обстоює ідеї самовизначення народів, той мусить признати, що в позитивних міркуваннях Універсала нема нічого ні захватного, ні авантюристського" і "проблему українську Центральна Рада поставила на справедливу путь", – додає той же автор, що взагалі неприхильно оцінює акт Центральної Ради.

І для нас ці прикмети, зазначені з ворожого боку, може, найбільш цінні.

Не вносячи ніяких нових елементів до постановки української справи, Універсал проте дає певний синтез тому, на чому сходиться, можна сказати, все свідоме й організоване українство, він робить підрахунок настроям і вводить їх у певні організаційні форми.

Потреби й інтереси народу українського, також і всіх національних меншостей на Україні Універсал становить за підвалину українських домаганнів, і цим самим повинен би розвіяти страхи у полохливих і розчарувати тих, що сподівались і бажали бурі.

Подобається це кому чи не подобається, а українство лишається на позиції сили організаторської, шляхом ладу та спокою йде і з того шляху сходити не думає.

Перша шпальта газети "Нова Рада", яку редагував Сергій Єфремов.

26(13) червня 1917 року газета опублікувала Перший Універсал Української Центральної Ради 

Ось до чого зводиться ввесь зміст універсалу.

Нового в йому тільки те, що він зібрав, мов у одному фокусі, й освітив усі ті бажання, що розкидані були досі в порізнених постановах та резолюціях численних з’їздів та зібраннів, і виложив їх у точній, ясній та дужій формульовці.

Він не починає нової сторінки українського життя, а швидше закінчує попередню цією чеканною формульовкою.

І це, очевидно, мусіли признати навіть ті, хто неприхильно оцінює акт Центральної Ради.

А коли так, то рація самої неприхильності у щирих демократів падає. Нас знов лякають небезпекою для здобутків революції, застерігають перед розбиттям сил, перед хатніми чварами.

Ці страхи й перестороги вже не раз направлялися на адресу українства, але ніколи ще не потрапляли туди, куди їх націлено.

Не потрапляють і тепер.

Не до війни, не до звади кличе Універсал, не ворожнечу роздмухує.

Навпаки.

Українство ще раз простягає вільну дружню руку всім, хто справді хоче ладу, а не анархії, хто бажає творчої роботи, а не безладдя, хто заходжується кувати щастя вільної України у вільній Росії, а не шматувати її.

І коли цей голос організованого українства донесеться до сусідів, коли вони скинуть нарешті полуду з очей і приймуть простягнуту по-братерському руку, то цим справді можна почати нову сторінку в нашій спільній історії – сторінку довір’я, доброї злагоди та спільної роботи.

Цього потребує і Україна, і ціла Росія. В цьому й порятунок для обох, а не в дрібних передирках та старечому воркотінні, які давно вже час закинути.

Нова рада. 1917. 27(14) червня.

Тексти Сергія Єфремова, що опубліковані книжкою "Публіцистика революційної доби. 1917-1920", були люб’язно надані видавництвом "Дух і Літера". Відповідальний редактор – проф. Владислав Верстюк.

Цього ж автора:

 17 червня 1917: Чадний огонь

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.

12 цитат від Володимира Винниченка

Є певна плутанина з датою народження Володимира Винниченка. Є дата, записана його дружиною. День, який назвав він сам. І дані з метричного запису. Різниця – у межах трьох днів: 14, 15 та 16 липня 1880 року. І це без врахування переводу зі старого на новий стиль календаря.