Спецпроект

2008: Ющенко купається в ополонці

Цьому відео всього кілька років, але знятий тут державний діяч уже, схоже, назавжди відійшов в історію. Бо замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався статусом президента, живучи звичним етнографічним життям.

Можливо, порівняння некоректне, але своєю драматичністю це відео нагадує хроніку часів УНР чи Гетьманату - є щось знакове в тому, що більшість тодішніх подій відбувається на тлі холоду, снігу, зими.

Тут нема військових парадів, але є людина, яка мала величезний мандат довіри (може, навіть, більший, ніж мали Петлюра зі Скоропадським) і провалила його виконання.

Замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався своїм статусом. Як і раніше, він жив багатим етнографічним життям, тільки на посаді президента.

Своєю відстороненістю від державних справ Ющенко подарував нам 5 років, подібних на пізнього Горбачова - коли в країні запанувала свобода, схожа на анархію. По-своєму це було навіть непогано.

Жартували, що за особами тих, хто купається з ним на Водохреща, можна визначати ступінь впливовості політиків. Схоже, що Віктор Андрійович так і не зрозумів, що Майдан-2004 - це відчайдушний порив до зміни системи, а не зміни ключових осіб у цій системі.

Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані (ВІДЕО)

На цьому відео він уже три роки при владі. А, скажімо, робота з розкритття архівів СБУ (одне з небагатьох досягнень Ющенкового президентства) ще навіть не почата. Перші архіви відкриються тільки восени 2008 року.

Крім Ющенка на тлі Помаранчевої революції і Ющенка, який розпустив парламент, в архіві історії залишаться хіба що ці кадри - як курйоз, історичний анекдот - от, мовляв, у третього президента отаке було захоплення до свята Богоявлення. 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.