Спецпроект

1971: "Червона Рута" - фільм про любов Зінкевича-дончанина і Ротару-гуцулки

З цього мюзиклу почалася кар'єра Ротару, Зінкевича і Яремчука. І естетика тодішньої карпатської естради - водоспади, псевдонародні костюми, неозорі плаї, смереки і ресторан "Беркут" на Яблуницькому перевалі. Схід і Захід разом!

Музичний фільм, знятий в 1971 році на "Укртелефільмі" (режисер Роман Олексів, сценарист Мирослав Скочиляс) теж не відрізнявся особливим відеорядом - гори, ліси, води "Черемоша й Прута", поїзд, вокзал і турбаза. Зате в ньому були молоді та красиві герої і 15 чудово аранжованих естрадних пісень.

Сюжет скромний - молодий шахтар Борис (Василь Зінкевич) в поїзді з Донецька у Верховину (де насправді нема залізниці :)) зустрічає горянку Оксану (в титрах виконавицю її ролі вказано як "Софія Ротар") і між ними спалахує іскра.

Після епізоду з туристичним походом, виконаного із тоталітарним піонерським шармом, відбувається спільний концерт, де закохана пара ставить усіх на вуха. Почуття героїв передані через пісні, авторами яких є в тому числі Мирослав Скорик і Володимир Івасюк (до речі, сьогодні в нього день народження).

Це відео - перші кілька хвилин фільму. Озвучка російська, пісні по-нашому. Перша композиція - "На швидких поїздах" - теж авторства Івасюка.

Мюзикл швидко став популярним, а виконавців пісень запросили в еліту радянського шоу-бізнесу. Соліст ВІА "Смерічка" Зінкевич і викладачка Чернівецького музучилища Ротару стали зірками соціалістичної естради, а "Червона Рута" перемогла на першому фестивалі "Пісня року" в тому ж 1971-ому.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.