2012: історія русифікації від провладного телеканалу

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли говорити російською, видавалися повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення. Несподіваний історичний екскурс від Першого національного.

Скандальний "мовний" закон досі лежить не підписаним ані спікером ВР, ані президентом, а суперечки з його приводу тривають.

Тим часом Перший національний телеканал, відомий останніми роками любов'ю до другосортного російськомовного продукту, несподівано змонтував і показав у недільній програмі розлогий історичний екскурс щодо дискримінації української мови.

Ще 100 років ситуація, коли українці хотіли б говорити російською, видавалися б повним абсурдом. Тоді на території нинішньої України домінувала українська мова - нею розмовляли понад 70% населення.

А ось як про нашу мову розповідає російський Первый канал. ВІДЕО

Як сталося, що за 100 років змінилась мовна карта України? Перший національний наводить статистику і деякі факти:

- 50 зафіксованих заборон, в більшості - з боку російської держави:
- русифікація міського населення;
- Голодомор 1932-33 років на селі, де 95% в Україні - українськомовні. При цьому телевізійники озвучують "ющенківську" цифру в 10 млн жертв, хоча історики більше довіряють даним у 3-4 млн загиблих;
- русифікація шкільної освіти у 1937-38 рр., репресії вчителів;
- розстріли української інтелігенції;
- після війни - масове зеселення сходу України росіянами. "У 1960-их в Україні вже проживало 7 млн росіян, а в 1970-х - 10 млн";
- "мовознавче" уподібнення української до російської;
- в армії не можна було розмовляти українською тощо.

Один із коментаторів - автор ІП, кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко.

Дивіться також:

Як боролися з українською. Хроніка заборон за 400 років

Книговидання в УРСР. Скільки російською і скільки українською. СТАТИСТИКА

Думки про рідний донецький край. Мовна ситуація на Донбасі 1970-их

Ніхто з науковців не схвалив проект закону про мову

Забуті патріотами. Що зробили історики для російськомовних?

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.