2007: Євробачення і Вєрка Сєрдючка з піснею "Dansing Lasha Tumbai" 9 березня у Гельсінки

Україна обрала свого представника на Євробачення 2007 за допомогою національного відбору, який відбувся 9 березня 2007 року.

Українська телекомпанія оголосила про те, що вибір був відкритий, і всі виконавці, які хотіли взяти участь, мали право позмагатися за путівку до Гельсінки. необхідно надіслати в формі заявки.

Національна телекомпанія України обрала вісім пісень і виконавців. Вєрка Сердючка перемогла у нацвідборі. Система голосування: 50 на 50 (журі + телеглядачі).

Отже, Україна зайняла друге місце на пісенному конкурсі 2007, набравши 235 балів. І одразу після цього у пісні з назвою "Dansing Lasha Tumbai" частина людей почула фразу: "I want you to see – Russia goodbye!" (Я хочу тебе бачити - Росія до побачення!).

І це викликало вкрай негативну реакцію на пісню з російської сторони. І улюблениця багатьох в Росії, пишногруда Вєрка Сердючка, випадково опинилася ізгоєм в країні, яка ще кілька місяців тому вважала українську "провідницю" своєї народною співачкою.

Сам Андрій Данилко спростовував цю інформацію і зазначав, що "Лаша тумбай" це лише словосполучення монгольською мовою. Після перемоги Джамали у 2016 році він знову прокоментував цей прецедент:

"По-перше, це був перший прецедент, коли був скандал такого масштабу. Минуло вже 10 років, але про це до сих пір пам'ятають. Це люди, які мають вагу. Їх розлютило те, що Сердючка мала фантастичний успіх, тому і придумали "Рашу гудбай", яка співзвучна "Лаша тумбай". Все це було подано російській публіці так, що я плюнув в обличчя Росії....

Я дуже добре ставлюся до російської групи "Serebro", яка тоді виступала від Росії на Євробаченні. До цих дівчаток все це не має ніякого відношення. Але як я розумію, це була прем'єра і презентація групи на Євробаченні, і "Срібло" готували на "срібне місце".

В результаті з'явилася б гарна легенда. Але я просто перейшов дорогу, і сам зайняв це місце. Це розлютило тодішнє керівництво деяких російських каналів і продюсерів цієї групи. Я розумію їх злість."

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.