1 березня 1943

Чотири документи про Корюківську трагедію

"2 станковых пулемёта, 119 винтовок и 3 тонны соли и др. воен. имущ." - такими були трофеї партизанської вилазки. Решті мешканців Корюковки вони обійшлися дорогою ціною. "...В церкві піп зібрав до 500 чоловік, думали, що спасуться, стали богу молитися, німці зайшли перебили усіх з автоматів і попа убили."

Уривок із фільму про трагедію Корюківки телеканалу "Інтер"

У Центральному державному архіві громадянських об'єднань зберігається кілька томів різних архівних справ, пов'язаних із знищенням нацистами майже 7 тисяч мешканців містечка Корюківка на Чернігівщині на початку весни 1943 року. Насамперед йдеться про штабні документи партизанських з'єднань Олексія Федорова і Миколи Попудренка (на території діяльності яких сталася трагедія), а також щоденники учасників тих подій.

Більшість цих документів не публікувалися. Висновки щодо того, якою є доля відповідальності за цю трагедію керівників радянських партизанів, кожен читач зробить сам.

"2 станковых пулемёта, 119 винтовок и 3 тонны соли и др. воен. имущ." - такими були трофеї партизанської вилазки до Корюківки. Решті мешканців Корюковки партизанські трофеї обійшлися дорогою ціною.
 

ЦДАГОУ Ф.64., оп. І. Спр. 19
ЧЕРНИГОВО-ВОЛЫНСКОЕ ПАРТИЗАНСКОЕ СОЕДИНЕНИЕ. ШТАБ СОЕДИНЕНИЯ
Справки и схемы боевых действий соединения за период с 16 декабря 1941 г. По 17 января 1944 г.  Арк. 21, 21 об.

Боевой приказ №
На разгром гарнизона г. Корюковка 26.02.1943

Лес 2 км. южнее Лупасова
Сведения о противнике. Жандармерии 100 чел., Венгерсакя карательная экспедиция 70 чел. Расположение в центре города. Охрана Лесозавода и мукомольной мельницы 20 чел.
Основной удар произвести пятью ударными группами.
1 группа 60 чел. Отряд им. Ворошилова - командир Приступа уничтожаеть противника на лесозаводе и мукомольной мельнице.
2 группа. Вторая рота отряда им. Сталина командир Коротков уничтожает противника в районе Общежитий и почты (бывшего сахарного завода).
3 группа рота отряда Зибницкого с приданным с одним станковым пулемётом с расчётом отряда им. Сталина уничтожает противника в районе (ранее занимаемых домов Райсовета и НКВД).
4 группа - автоматчики - 20 чел. Занимают сахарный завод с задачей не допустить противника в здание сахарного завода.
5 группа 30 чел. Отряда им. Чапаева, 6 чел. Подрывников - командир группы Федоренко И.И. уничтожает ж.д. станцию и полотно линии ж.д. и обеспечивает охрану от. Низковки.
Для прикрытия дорог выставить заслоны: 1) на шляху со стороны г. Щорса 40 чел. Отряда им Щорса - командир Ковтун;
2) на шляху со стороны с. Наумовки 15 чел. Командир Карпачёв
3) -//- со стороны Охромеевичи (?) 10 чел. -//-
4) -//- со стороны с. Холмов 36 чел. Отряда им. Кирова, командир Бочонков
5) На дороге со стороны Гуриновка выставляет отделение командир Приступа
6) На дороге со стороны Дома???? Силой отделения выставляет командир Зибицкий (???).
4.  Исходное положение для наступления занять к 6.00 27.2.1943 г.
Начать наступление в 7.00 27.2.1943 г.
Сигнал отхода две зелёные ракеты.
Мой первый командный пункт в районе лесозавода. Последующий в районе действий второй группы.

Командир операции
Нач. штаба
Соединения партиз. от-(не разб)                                          /Рванов/
26.2.1943 г.

Арк. 22
Результаты операции г. Корюковка
Уничтожено противника - 78 человек
Взято в плен 9 чел. венгер, в т. ч. начальник ж.д. станции.


Уничтожено:
Один лесозавод
Одна паровая мельница
Маслозавод
Ж.Д. станция
Горуправа
Комендатура
Райбанк
14 автомашин
Один паровоз
6 вагонов
Зерносклады с зерном
Уничтожено 3 км. ж.д. пути
Бензина 50 тон.
2 трактора ЧТЗ
3-и бандарных цеха
2 под'ёмных крана на автоходу
3 автоприцепа
2 гаража и механическая мастерская

Разгромлена тюрма и випущено арестованых 101 чел.
Взяты трофеи: 2 станковых пулемёта, 119 винтовок и 3 тонны соли и др. воен. имущ.

Командир Соединения Партиз. Отр:        Комиссар соединения
Герой Сов. Союза                    партиз. отрядов
/Федоров/                        /Дружинин/

Нач. Штаба
Соединения          /Рванов/


ЦДАГОУ
Ф.94., оп. І. Спр. 11
ЧЕРНИГОВСКОЕ ПАРТИЗАНСКОЕ СОЕДИНЕНИЕ им. ГЕРОЯ СОВЕТСКОГО СОЮЗА Н.Н. ПОПУДРЕНКО. ШТАБ СОЕДИНЕНИЯ

Дневник помошника комиссара соединения по комсомолу М[арии] К[ирилловны]Скрипки /рукописный экз./    

Арк. 51-51 об.

"Після того, як зробилим операцію на Корюківку, німці 1-го березня оціпили кільцем Корюківку і почали палити хати і стріляти всіх, хто попаде під руку.

Перше почали бити і палити на Клину, вони загоняли з усіх хат в одну, приходив німець  [1 слово - нерозб., можливо - розстрілював] очередю автомата, а потім запалював, і стояли коли зовсім не догорить хата.

В найшій хаті убили 18 жінок і двух маленьких немовлят, невістка Галя сиділа убито[ю] з маленькою дочкою за столом, а сина 3 роки мабуть ранели, бо маленьки кроваві сліди були застигли кровю, дехто сидів за стулом, дехто ліжав, а хату декілька разів підпалювали, вона черепицею крита і пощикотурена в середині і з подвору, і не могли запалить, кидали гранату і нічого не горіло, сарай вони запалили. Двір увесь ізгорів, тож вони бросили і пішли. Не підчинилась німцям наша Радянська хата. Так вони побили усіх сусідів.

[Мороз]? Таня, моя товаришка, її чоловіка, батька, матір, сестру і дочку на руках убили, а неї куля пройшла, в рот ранели, вона бачила своїми очима трупи окровавлені лежали, коли німці підпалили двір, сарай і хату вона димом [1 слово - нерозб.]пройшла на город, залізла в яму і чула стогін сусид і дітей, хата догоріла. Вечором вона пішла до лісу і прийшла до нас в партизанський загон.

До сусіда [прізвище не розбірливо] зігнали до 40 жінок, чоловіків і малих дітей, вони хати облили керасином і підпалили, хто вилазив з-під огню - вони стояли з автоматами і стріляли, видізла дочка одної жінки Сидоренко Ніла, їй було 6 років, мати виправила може залишиться живою із огонь. Хто тікав [нерозб] стояли кулемети, стріляли німці.

В райцентрі Корюківки зібрали людей в столовку, говорять документи провірять, кожен держав документи напоготові, увійшли два палачі провели декілька автоматних очередів і потім підпалили, кров тікла з столовки ручкою на землю.

В церкві піп зібрав до 500 чоловік, думали, що спасуться, стали богу молитися, німці зайшли перебили усіх з автоматів і попа убили.

Три дні горіла Корюківка, 3 дні лилась кров в Корюківці, три дні душогубці стояли в Корюківці пока не зпалили і людей перебили до 7 тисяч. Вдень і вночі червоніли червоні язики над Корюківкою, з лісу було видно червоні пламені язиків".


ЦДАГОУ Ф.94., оп. І. Спр. 29
ЧЕРНИГОВСКОЕ ПАРТИЗАНСКОЕ СОЕДИНЕНИЕ им. ГЕРОЯ СОВЕТСКОГО СОЮЗА Н.Н. ПОПУДРЕНКО. ШТАБ СОЕДИНЕНИЯ

Отчёт командования соединения о боевой деятельности и партийно- политической работе отрядов соединения за период с 15 марта по 22 сентября 1943 г.


Арк. 17
"Кроме этого было напечатано и распространено целый ряд листовок. Так, например: ответ на зверства немцев была издана листовка под названием "Корюковская трагедия", в которой было написано:

"Звірі, що вдають з себе захистників релігії безжалісно розстріляли в церкві понад 200 чол. Віруючих жінок і стариків під час молебня. Не пощадили вони і попа Бондаревського, що правив молебінь.

За два дні фашисти розстріляли, забили, спалили живими понад 2000 чоловік мирних жителів та повністю спалили містечко. Прокляття гадам! Смерть іродам, смерть!

Эта листовка нашла широкий отклик среди населения. Она переходила из рук в руки. Даже зачитывалась священниками в церквях в сёлах Тихоновичи, Турец и др."

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.