Скільки українців депортували під час операції “Запад”?

26 жовтня 1947 року о 16:05 із залізничної станції Заболотів до Караганди вирушив ешелон під номером 20040. На станції Львів до нього приєднали ще чотири вагони. Це був потяг, яким фактично завершився «польовий» етап депортації «Запад»

Суб’єкти пам’яті

Є народи – носії свідомості про винятковість їх національної історії, їх національної трагедії. До таких народів можна віднести і євреїв, і українців, вірмен, ірландців та багатьох інших. Національна трагедія була і є важливим чинником національної ідентичності. Та важливо, щоб це не перетворювалося на «змагання національної віктимності», що можна назвати синдромом «хворого пенсіонера», коли представники різних національних спільнот сперечаються, кого більше нищили, хто більше страждав. Не можна на потребу цього «змагання віктимності» маніпулювати цифрами та фактами, заперечувати наукові дослідження заради сумнівних цифр, які згодом будуть спростовані. Це може нашкодити пам’яті про національну трагедію, про геноцид

Кілька "темних сторінок" із найдавнішої історії Львова

Мабуть, чи не кожен львів’янин, коли його запитати: коли і ким був заснований Львів, тут-же відповість: у 1256 році князем Львом або його батьком королем Данилом Романовичем. І... будуть неправі. Бо, під 1256 роком знаходиться лише одна із ранніх (і, далеко не перших) згадок про Львів

Ліквідувати Степана Бандеру. Невідома операція НКДБ

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський убив у Мюнхені Степана Бандеру. Але то була не єдина спецоперація радянських спецслужб із ліквідації одного з лідерів українських націоналістів. Дослідники згадують про сім (дехто навіть про десять) замахів, які від кінця 1940-х до 1959 року готувалися на нього. Водночас до сьогодні інформації про підготовку органами НКДБ наприкінці 1944 року першої операції з ліквідації у Берліні Степана Бандери не було. Ці відомості, зокрема план спеціальних заходів 4 управління НКДБ УРСР знайдено у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України

Волинський «байкер», який створив УПА

Для жителів багатьох наших міст уже звичними стали «байкери» (від анг. від bike – motorbike – motorbicycle тобто мотоцикл) – кремезні мотоциклісти в чорних шкіряних куртках з дивними нашивками. Періодично вони проїжджаються вулицями та бентежать гучним ревом моторів випадкових перехожих. Безумовно «байкерство» є витвором американської культури, яка впевнено завойовує світ та трансформується. При цьому численні мотоклуби (Motorcycles Club) намагаються виділитися оригінальністю, створенням власних традицій та легенд. Частиною цього процесу може бути розповідь про волинського «байкера» на псевдо «Олег», який вісімдесят років тому створював Українську повстанську армію

Код воїна: традиції хоробрості від 1917 до сьогодні

Символічно, що три бригади морської піхоти Військово-морських сил України носять імена видатних українських командирів ХХ століття. Михайло Остроградський, Михайло Білинський, Олексій Алмазов — їхні імена й загалом тему українізації Чорноморського флоту, заснування підрозділів морської піхоти та артилерії всіляко замовчували у період радянської окупації, адже це прямо суперечило міфам про російський південь

12 англомовних книжок з історії України. "Історична правда" рекомендує

Перелік видань англійською мовою, які дають можливість зрозуміти історію України від найдавніших часів до сьогодення

На руїнах Храму Перемоги

Будівництво Головного храму Збройних сил Російської Федерації, або Патріаршого собору в ім'я Воскресіння Христова, "присвяченого 75-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а також ратним подвигам російського народу в усіх війнах", було завершено 9 травня 2020 року

10 фактаў пра Алеся Бяляцкага

Спадар Бяляцкі адзначыў за кратамі 5 дзён народзінаў і 2 юбілеі. 5 разоў станавіўся кандыдатам на Нобелеўскую прэмію міру і ўрэшце яе атрымаў, знаходзячыся ў беларускіх засценках. Прасочым яго жыццё ў дзесяці фактах

Із Заходу на Південь. Переселення українців у 1949-1950 роках

Про одну із нетипових для 40-х років ХХ століття радянських кампаній із добровільного переселення населення, посеред постійних хвиль примусового виселення українців до Сибіру, яка розпочалася у вересні-жовтні 1949 року та суттєво зміцнила українське обличчя Сходу та Півдня України.

Голокост і його вплив на сучасний світ та Україну

Голокост мав набагато глибший вплив на східноєвропейське суспільство, оскільки у цьому регіоні, де жила впродовж століть більшість європейських євреїв, фактично і відбулося їх німецьке масове вбивство. Східноєвропейські суспільства та нації були жертвами не лише злочинів під час німецької окупації, а й радянських, комуністичних злочинів. Цей різний досвід також викликає питання: наскільки Голокост насправді може бути єдиним негативним посиланням на міжнародну мораль і чи не слід включати сюди також радянські злочини?

«Петлюровці», «петлюрці», «петлюрівці», «петлюрівщина» у часі та просторі

«Мазепинці», «петлюрівці», «бандерівці»… Ці слова чув кожен українець, а про те, що введенням їх у вжиток російські шовіністи намагалися знецінити український національно-визвольний рух, постійно нагадують науковці та публіцисти. Тож коли і як виникли та як поширилися й еволюціонували пов’язані з прізвищем «Петлюра» терміни?