Спецпроект

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, німці, шведи...

У генеалогії творця Радянської держави Володимира Ульянова (Леніна) прочитуються п'ять гілок. До самого розпаду СРСР про предків людини, день народження якої відзначають саме сьогодні, дозволяли писати лише напівправду (рос.).

Первым известным предком Ленина по отцовской линии является Андрей Ульянин, крепостной крестьянин деревни Еропкино (сейчас - Пильненский район Нижегородской области).

На протяжении веков эта территория принадлежала чувашам и была заселена исключительно тюркоязычными племенами.

Праправнук Андрея Ульянина Николай Васильевич Ульянин (Ульянинов, Ульянов) в 1791 году получил от помещика Степана Михайловича Брехова вольную и переехал в Астрахань.

Там он женился на дочери мещанина Анне Алексеевне Смирновой, там же в 1831 году родился его сын, будущий отец Ленина.

Дед Анны Алексеевны - Лукьян Смирнов, потомок ойратов - кочевников, переселившихся в XIII веке в Центральную Азию, а в начале XVII века в междуречье Урала, Волги и Дона - судя по всему, принадлежал к богатым слоям феодальной знати.

Его сын Алексей был состоятельным человеком: имел солидный дом со службами, свой выезд, множество дворовых людей, вел широкую предпринимательскую и общественную деятельность.

Частина генеалогічного древа В.І. Ульянова (Леніна)

Прадед Владимира Ульянова по материнской линии Ицык (Ицко) Бланк являлся подданным Речи Посполитой, жил в Староконстантинове [нині - Хмельницька обл.]. Имел собственный дом, владел землей.

Его сын, Мойша Бланк, был записан в мещанское сословие города Староконстантинова Новоград-Волынского уезда и занимался в основном торговлей.

Дети Мойши Абель и Израиль в 1820 году приняли православие и полностью изменили имена: Абель стал Дмитрием Дмитриевичем, а Израиль Александром Дмтриевичем.

В 1824 году братья окончили Медико-хирургическую академию, получив специальность хирурга-акушера.

Дед Ленина, Александр Бланк, работал в различных городах России. Был женат на Анне Ивановне из богатой семьи Гроссшопфов. Но Анна умерла рано, в 1838 году.

От брака осталось шестеро детей, в т.ч. Мария, будущая мать Владимира Ульянова.

Канонічний знімок родини Ульянових. Майбутній революціонер - у нижньому ряду, справа

10 апреля 1841 года Александр Бланк получает разрешение на вступление в повторный брак с "вдовою чиновника 12-го класса фон Эссена Екатериною Ивановою" и женится на ней.

После ухода в отставку в 1847 году А.Д.Бланк, немного попутешествовав в поисках благоприятного места постоянного жительства, наконец, с семьей приезжает в Казань.

Что касается немецкой ветви, то, как уже было сказано, А.Д.Бланк был женат на немке А.И.Гроссшопф, родившейся в 1810 году.

Гроссшопфы происходили из Северной Германии (Любек, Мекленбург, Гольштейн), были богатыми и знатными. Некоторые представители этой ветви считались видными людьми не только в Германии, но и в немецкой колонии в Петербурге.

Прадедом Ленина по линии его бабушки Анны Ивановны был Йоган (Юган) Готлиб Гроссшопф (1756-1822), занимавший солидную должность в бюрократической иерархии российского государства.

Он начал свою карьеру в России с представителя немецкой торговой фирмы "Фридрих Шаде и К°" и дослужился до должности консультанта государственной юстицколлегии по делам Лифляндии, Эстляндии и Финляндии. Женат был Йоган Гроссшопф на шведке Анне Беате Эстедт.

Склейте мавзолей Леніна (паперова модель 1925 року)

Шведские родственники Ленина берут свое начало от семьи его прапрадеда, богатого предпринимателя, занимавшегося производством шляп в городе Упсала, Симона Новелиуса.

Внучка Новелиуса, Анна Кристина Борг, была замужем за сыном перчаточника Карла Рейнгольда Эстедта, богатым ювелиром Карлом Фредериком Эстедтом, уроженцем города Упсала. Позднее он с семьей переселяется в Санкт-Петербург. Его дочерью и была Анна Беата (Анна Карловна).

Джерело: http://genealogist.livejournal.com

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.