Спецпроект

Голодомори й інші геноциди в контексті міжнародного права

Резолюція ООН 1946 року про геноцид не має зворотньої дії. Тому нагальне завдання - збір доказового матеріалу про Голодомор-1946-47, щоб у правовому полі визнати його геноцидом проти українців. А далі під прецедент можуть потрапити і голодомори 1921-23 і 1932-33 рр.

До порушення цієї теми мене змусили коментарі читачів, вміщені під моєю статтею "Услід за скорботними вшануваннями".

З'ясувалося, що більшість українців не знають, а то й не розуміють причини визнання/невизнання Голодомору-1932-33 геноцидом проти українського народу.

Трапляються й такі персоналії, що спекулюють на цьому незнанні, взагалі заперечуючи у своїх коментарях Голодомори, притягуючи для цього несуттєві винятки або ж зводячи дискусію про людовбивство на словесні манівці.

Утім, моя стаття не про них, а про апокаліптичні сторінки історії людства. І про відповідальність за злочини проти людства перед Міжнародним судом, за що відлік ведеться з другої половини минулого століття.

Принагідно зауважу: матеріал є схематичний, позаяк потрібно у формат статті вмістити надто великий фактаж.

Світоглядно-правові аспекти геноциду

Термін "геноцид" разом зі смисловим наповненням запропонував у 1933р. польський юрист-кримінолог Рафаель Лемкін (Лемке), на черговій Конференції з міжнародного кримінального права. А слово "геноцид", що означає найважчий міжнародний злочин проти людства, походить від двох мов: грецької – "genos" (рід, плем'я) і латинської "caedere" (вбивати).

Уперше на офіційно-правовому рівні термін "геноцид" вжито в жовтні 1945р. в обвинувачувальному висновку Нюрнберзького суду над нацистськими злочинцями, що "... здійснювали навмисний і систематичний геноцид, тобто винищення расових і національних груп, винищення цивільного населення частини окупованих територій з метою знищення певних народів і класів, визначених національних, етнічних і релігійних груп, особливо євреїв, поляків і циган, а також інших".

Таким чином, Нюрнберзький суд дав правове визначення масовим знищенням євреїв, циган та ін., кваліфікувавши це народовбивство як геноцид (євреї це назвали "Голокостом").

1945: Як відбувався суд над нацистами у Нюрнберзі. ВІДЕО

Саме тут варто провести паралелі між Голокостом і Голодоморами-1921-23, 1932-33, 1946-47. Отже правову оцінку виморюванню штучним голодом українців міг би дати Нюрнберг-2, який мав би засудити більшовицько-комуністичні злочини проти людства. На жаль, із певних причин такого міжнародного процесу не відбулося.

Слід наголосити на тому, що післявоєнне кримінально-правове поле розвивалося під великим впливом Нюрнберзького процесу.

Але найбільший поштовх на гуманістичний процес запобігання масштабним убивствам дала ухвалена  Генеральною Асамблеєю ООН Резолюція про попередження злочину  геноциду і покарання за нього, 11.12.1946.  

Після цієї Резолюції термін "геноцид" було впроваджено в міжнародну практику: "Згідно з нормами міжнародного права,  геноцид є злочином, який засуджує цивілізований світ і за здійснення якого головні винуватці мають бути піддані покаранню"...

Нові напрацювання ООН, викладені 9.12.1948 р. у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, розширили визначення народовбивства.

Цитата автора терміну "геноцид" Рафаеля Лемкіна в Меморіалі пам'яті жертв Голодоморів на Печерську

У Статті 2 під термін "геноцид" потрапили дії, що спричиняють повне або часткове знищення будь-якої расової, національної, етнічної, релігійної груп:

1) убивство членів такої групи;

2) спричинення серйозних тілесних пошкоджень або розумового розладу такої групи;

3) навмисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які спрямовані на цілковите або часткове фізичне знищення;

4) заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню всередині такої групи;

5) насильницька передача дітей однієї людської групи в іншу.

Варто зазначити, що злочин геноциду не має терміну давності, а Конвенція ООН від 9.12.1948 розповсюджується на всі країни світу.

Однак так не завжди було: під тиском сталінсько-комуністичного режимів ООН не брала до уваги ні сотні тисяч невинно закатованих, розстріляних, ні мільйони жертв за концтабірними дротами тощо.

У Європі розпочали підготовку до Нюрнбергу над комунізмом

З перебігом часу Декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та інші розширили поняття "геноциду", заторкнувши тему посягання на права людини:

1) право на життя; 2) право на гідність; 3) право на свободу пересування; 4) право на свободу думки, совісті і релігії; 5) право на свободу переконань і на свободу їхнього висловлювання; 6) право на достатній життєвий рівень.

Про найвідоміші геноциди останніх століть

Потрібно наголосити на тому, що розмаїті окупанти, колонізатори, імперщики часто користувалися найефективнішою зброєю - політикою геноциду.

Серед народовбивств слід згадати найвідоміші, майже христоматійні: 1) геноцид індіанців; 2) геноцид черкеського народу; 3) геноцид вірмен; 4) Голодомори в Україні; 5) Голокост – геноцид євреїв; 6) геноцид у Руанді; 7) геноцид у Сребрениці; 8) геноцид у Дарфуні.

Зупинимося на кожному з них.

Геноцид індіанців, здійснений європейськими колонізаторами від часів відкриття Америки до кінця ХХ століття, визнають політики, історики. Проте існують аргументи, які вказують на менші масштаби геноциду: індіанці винищували себе взаємно, 80-90% вимерло від завезених із Європи інфекційних хворіб, через відсутність імунітету.

Незаперечним є те, що всі імперії творилися на крові й кістках поневолених народів. Однак нині є важливим те, наскільки колишні панівні нації позбулися ностальгії за імперським минулим і почали творити нове життя на засадах демократії та верховенства права.

Таких немало. Але цього не скажеш про неоімперську Росію, яка не тільки насильно утримує поневолені народи, а й під перефарбовану кремлівську вивіску прагне загнати нинішні вільні народи.

Геноцид черкеського народу (адигів) – планомірне знищення й насильницьке виселення царською Росією в Османську імперію понад 90% населення, впродовж Кавказької війни 1763-1864рр. Геноцид адигів підтверджено різними неросійськими історичними джерелами.

Історія адигів-черкесів і їхньої боротьби

Закордонні нащадки звернулися до Європарламенту про визнання геноцидом масових знищень черкесів. Нещодавно парламент Грузії першим прийняв резолюцію, в якій  визнав царську політику геноцидом, етнічною чисткою черкесів.

Геноцид вірмен – фізичне винищення та депортація без умов на виживання, здійснене в 1915 р. турками на прикордонні з Османською імперією. У спільній Декларації від 24.05.1915 р. Великобританія, Франція і Росія, тодішні союзники, визнали масові вбивства вірмен злочином проти людства. Нині геноцид проти вірмен визнано 21 державою, окремими регіонами та провінціями.

Голодомор-1932-33 визнано геноцидом проти українців 24 країнами;  за кількістю жертв - найбільший із трьох штучних більшовицьких морів голодом.

Про ціленапрямлений характер виморювання українців свідчить наступне: 1) у 1932-33рр. СРСР здійснював значний експорт зернових; 2) Голодомор лютував на територіях, заселених переважно українцями; 3) СРСР відмовився від запропонованої допомоги закордонних українців; 4) повна конфіскація продовольчих запасів селян;  5) "чорні дошки" за невиконання  плану хлібозаготівель; 6) загороджувальні загони з внутрішніх військ і міліції на кордонах, прилеглих до України і т.д.

Першою проблемою України щодо визнання Голодомору-1932-33 геноцидом/геноцидами інших народів є відсутність правової бази: Резолюція про попередження злочину геноциду і покарання за нього та інші не мають зворотньої дії. А, отже, не можуть застосовуватися до злочинів проти людства, які відбулися до ухвалення Резолюції ООН, 11.12.1946.

Виходячи з цього, визнання Голодомору-1932-33 геноцидом/інших геноцидів може відбутися лише в політичній площині, тобто міжнародними структурами і парламентами держав. Але цей шлях нелегкий: проти визнання геноцидів виступають держави-правонаступниці та їхні союзники.

Друга проблема: неготовність не тільки населення України до усвідомлення Голодомору-32-33 як геноциду проти українців, а й нинішнього проросійського керівництва. Ось як трактує Голодомор-32-33 очільник В. Янукович: "Про те що це було організовано, по відношенню до багатьох людей, які жили в сільській місцевості, в яких вилучались зерно та продовольства, і на Україні, і на Кубані, і в Казахстані, і в Білорусі. Це дійсно був геноцид цих людей. І це зробила та влада на чолі зі Сталіним". Коментарі зайві.

Третя проблема: відсутність доказового матеріалу про Голодомор-1946-47, щоб у правовому полі визнати його геноцидом проти українців. А далі під прецедент визнання геноцидом виморювання голодом 1946-47рр. можуть потрапити і Голодомори-1921-23,32-33.

Голокост – геноцид євреїв, здійснений нацистами під час Другої світової війни. Особливості цього геноциду: застосування  расистської теорії до євреїв як неповноцінної нації, внаслідок чого їх масово знищували в концтаборах.

Тема Голокосту доволі знана, тож немає потреби ширше зупинятися на ній. Однак потрібно знати: заперечення Голокосту в Ізраїлі переслідується законом!

Історія Голокосту у спеціальному проекті "Історичної Правди"

Хочеться лише додати, що згідно з угодами між ФРН та Ізраїлем, останньому надано компенсацій у розмірі 3 млрд. марок, за програмою реституцій єврейського майна виплачено 1,5 млрд. марок; компенсації і реституції інших країн теж склали чималу суму.

Наведене відшкодовування єврейству є наглядним прикладом, як услід за визнанням геноциду держави-правонаступниці мають компенсувати жертвам геноциду, а навіть їхнім нащадкам моральний і матеріальний ущерб.

Геноцид у Руанді (1994) – етнічна чистка народності тутсі, частково - хуту, здійснена тимчасовим урядом країни. Кількість убитих за 100 днів перевищила 800 тисяч осіб.

Згідно з рішеннями Міжнародного трибуналу (1999-2008), організаторів геноциду Ж. Камбанді, Дж. Рутагенде й Т. Богосоре засуджено до довічного ув`язнення.

Геноцид у Сребрениці – найжахливіший злочин у новітній історії Європи, скоєний 13-22.06.1995 р., у ході Боснійської війни. Упродовж 10 днів боснійські серби вирізали 8 тисяч боснійських мусульман віком від 12 до 77 років.

Як українські миротворці рятували боснійців у 1995 році

Гаазьким  трибуналом, 2012 р. колишні сербські командувачі Р. Младич, Р. Караджич звинувачуються в порушенні законів війни, геноциді та інших злочинах проти людства, здійснених у Боснії й Герцоговині.

Геноцид у Дарфуні (2003-2009) – міжетнічний збройний конфлікт у Судані, що призвів до гуманітарної катастрофи: убитих – 200-400 тисяч, 2,2 мільйон осіб стало біженцями.

Конфлікт стався між мусульманами – чорношкірими й арабами –  правдоподібно, через територіальні претензії на нововідкриті родовища нафти. Міжнародним карним судом (2012р.) видано ордер на арешт міністра оборони Судану М. Гусейна, звинуваченого у воєнних злочинах проти людства.

Прикінцеві висновки

Тільки сильна, національна за змістом держава з відповідальною владою вбереже громадян від нових геноцидів, масових знищень, збройних конфліктів тощо.

Тільки демократичні засади гарантуватимуть кожному українцеві рівність перед законом, право на освіту, гідне життя, самореалізацію.

Тільки той, хто знає й шанує минуле свого роду, народу, заслуговує на гідне майбутнє.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Майже 60% українців визнають Голодомор геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): Єврейсько-українське питання: Праведники народів Світу

Як українські діти та підлітки рятували євреїв у найстрашніші роки.

Микола Бандрівський: Чому «останки князя Осьмомисла» є археологічним фейком?

Факти змушують відмовитись від гіпотези, яка три десятиліття тому стала сенсацією

Володимир Бірчак: У Києві осквернили пам’ятник Шолом-Алейхему. Реакція влади та суспільства

У Києві спаплюжили пам’ятник класику єврейської літератури Шолом-Алейхему. Невідомі розмалювали його свастикою, ймовірно, проти ночі 25 листопада.

Тарас Шамайда: Про Голодомор, громадянську свідомість, Зеленського і Муму

В тримільйонному місті вражаюче мало людей готові виділити якусь годину часу, щоб разом вшанувати загиблих у найбільшій в українській історії трагедії. І це – діагноз.