Спецпроект

"Чорні дошки" Голодомору - економічний метод знищення громадян УРСР (СПИСОК)

Bтрапити на чорну дошку означало - припинення торгівлі й постачання крамом, стягнення виданих кредитів, чистка органів влади. "Історична Правда" пропонує читачам чорний список того часу - подивіться, чи нема в ньому вашого села?

Одним з найжахливіших заходів в історії репресивної політики ВКП(б) проти селянства (і українського селянства у перше чергу) стало запровадження так званого режиму "чорних дошок" щодо колгоспів, сіл, районів та навіть окремих осіб.

Сам термін "чорна дошка" має довгу історію - є свідчення, що принаймні з 1920 року українські села і навіть цілі волості, які не виконували продрозкладки, чинили опір продзагонам, оголошувалися "чорнопрапорними".

Туди направлялися каральні загони, звідти брали заручників, і не завозили промислові товари.

Відновлення "чорних списків", "чорних дошок" надалі було пов'язане із заготівельною кампанією 1928-1929 років, наступною колективізацією та розкуркуленням, коли села, що не виконували відповідних завдань, оголошувалися "отстающими", а передовиків заносили на "червону дошку".

Такі ж терміни використовувалися і щодо промислових підприємств, які не виконували планових завдань, не розгортали соціалістичного змагання.

За період Голодомору 1932-1933 років термін "занесення на чорну дошку" отримав друге дихання та інший зміст: процедуру занесення на "чорну дошку" офіційно визнали як репресивний захід.

Газета "Зоря" від 1 січня 1933 року. З новим роком, товариші!

Його вже пов'язували не стільки з невиконанням показників заготівлі хлібу, а з особливими репресіями щодо сіл та окремих регіонів, які до того ж і чинили активний чи пасивний спротив політиці партії.

Певні відомості дозволяють нам стверджувати, що такі репресії, як і сам термін, почали вживатися ще навесні 1932 чи навіть восени 1931 року.

Узагальнення відомостей щодо "чорних дошок" дозволяє стверджувати, що до літа 1932 р. цей вид репресій використовувався спорадично; влітку набув певного поширення, а з жовтня - досить широкого застосування, яке оминуло, здається, лише Вінницьку та Харківську області з числа тодішніх адміністративних одиниць УСРР. Принаймні документів щодо таких репресій до осені поки не знайдено.

Пояснюється факт такої "осінньої" активізації репресивних заходів тим, що фактично тільки з листопада, за зізнанням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора, "розпочали підіймати партійну організацію на хлібозаготовки".

Нормальною мовою це означало, що восени 1932 р., коли врожай був весь зібраний, а інших джерел харчування вже не було, настав час зробити життя народу нестерпним, кинути всі сили компартійного апарату від верхнього ешелону до низових партосередків на боротьбу з селянством.

Саме в цей період вище партійно-радянське керівництво вирішило підтримати таку місцеву "ініціативу", яка повністю вписувалася в стратегію ескалації боротьби за фізичного нищення українського селянства.

Ініціатором його всеукраїнського застосування як заходу створення повністю неможливих умов для проживання у певній місцевості стало Політбюро ЦК КП(б)У.

Вперше сам термін "чорні дошки" та його трагічний зміст на всеукраїнському рівні фігурували в уже згаданій постанові республіканського компартійного штабу від 18 листопада 1932 р. серед "заходів з посилення хлібозаготівель", які застосовувалися для подолання "куркульського впливу".

Зміст репресивних дій був таким:

- негайно припинити всю торгівлю (як державну, так і кооперативну), постачання будь-яким крамом, а наявний вивезти;

- припинити також колгоспну торгівлю;

- припинити кредитування у будь-якій формі і дотерміново стягнути раніш видані кредити та інші фінансові зобов'язання;

- провести ретельну "чистку" складу колгоспів та низових органів влади від "контрреволюційних елементів"ix.

Офіційним державним актом, що запровадив такий режим, стала постанова РНК УСРР "Про боротьбу з куркульським впливом в колгоспах" від 20.11.1932 та Інструкцією до неї (досі не опубліковані дослідниками Голодомору).

Зокрема, інструкція передбачала "щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, встановити занесення на "чорну дошку" колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом". І далі дослівно переказувався зміст компартійної постанови, але вже українською мовою.

Правом занесення колгоспів на "чорну дошку" наділялися облвиконкомиx.

Шапка партійної газети "Під прапором Леніна" (Баштанський район Миколаївщини) від 1 січня 1933 року. В цьому номері опубліковано список колгоспів, які втрапили на "чорну дошку"

Під час складання списків для занесення на "чорну дошку" до уваги бралися не тільки проценти виконання плану хлібозаготівель, але і політичне минуле села, починаючи з 1919 року: наявність серед його уродженців активних діячів УНР та повстанського руху, участь селян у "куркульських повстаннях" 1920-1921 років, негативне ставлення до колективізації та розкуркулення тощо.

Політично-пропагандистська складова репресивної кампанії вимагала, щоб обраний для занесення об'єкт виглядав вагомим, знаним у регіоні.

Так, аргументуючи необхідність ужити ще більших репресій до колгоспу с. Городище на Луганщині, вже занесеного на "чорну дошку", Ворошиловградський міськком КП(б)У повідомляв, що це - найбільше село у районі, із значною "прослойкой кулачества"; всі заходи і політичні кампанії відбувалися тут "с большим трудом и при активном сопротивлении большей части населения".

Л. Каганович під час поїздки Одещиною в грудні 1932 р. зафіксував у щоденнику щодо Доманівського району: "На чорну дошку обрані невдало маленькі колгоспи в 18 та 26 дворів". Таке зауваження може слугувати підтвердженням думки, що невиконання хлібозаготівельних планів було лише приводом для вжиття репресійxi.

Вінницький обком партії інакше підійшов до справи: С. Мазурівка Хмельницького району мала потрапити на "чорну дошку" за те, що тут народився "петлюрівський отаман Хмара", а Карпівці Чуднівського району - як "відоме на Волині петлюрівське село в минулому".

Село Турбів Липовецького району заслужило покарання за "велику засміченість петлюрівським елементом, участь весною в Плисківській справі"xii.

Центральна українська влада охоче підтримувала такі місцеві ініціативи, спрямовані на подальше розкручування маховика репресій. Тому 6 грудня 1932 р. була схвалена спільна постанова ЦК КП(б)У та РНК УСРР "Про занесення на "чорну дошку" сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі".

Газета "Зоря" від 27 січня 1933 року

Саме нею 6 сіл Дніпропетровської, Одеської та Харківської областей "за явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж" були повністю обмежені в отриманні товарів, торгівлі, кредитуванні, а державні й кооперативні активісти, всі колгоспники згаданих сіл піддавалися "чистці".

Згадана постанова суперечила попередній (від 18 листопада), адже об'єктом занесення на "чорну дошку" стали не колгосп як одиниця "соціалістичного" господарювання, і навіть не сільрада як адміністративна-господарська одиниця, а село, тобто певна місцевість з усіма її мешканцями - колгоспниками, одноосібниками, кустарями, робітниками, вчителями тощо.

Це, поза сумнівом, зайвий раз підкреслювало, що метою більшовицької політики все ж такі було не виконання плану хлібозаготівель (це використовувалося лише як привід), а нищення селянства і всіх, хто жив на селі.

Республіканська "чорна дошка" означала, крім усіх згаданих репресій, додаткові значні акції з боку органів центральної та місцевої влади. Ми не маємо їх переліку, але така думка є абсолютно слушною, якщо взяти до уваги останній пункт постанови ЦК КП(б)У та РНК УСРР від 17 жовтня 1933 р. про зняття с. Кам'яні Потоки з "чорної дошки".

Там йшлося про скасування "всіх постанов і розпоряджень народних комісаріатів, Харківського облвиконкому й інших центральних, обласних та районних органів щодо застосування до с. Кам'яні Потоки будь-яких репресій чи обмежень в зв'язку з занесенням його на "чорну дошку"xiii. Очевидно, кожен орган, залежно від своєї компетенції та рівня, додавав щось для того, аби зробити умови життя там нестерпними.

На кінець листопада - грудень 1932 року припав пик "чорнодощечних" заходів.

Тоді на "чорну дошку" були занесені більше 80 % усіх населених пунктів, колгоспів, сільрад, районів, щодо яких відомо застосування таких репресій. У листі ЦК КП(б)У до ЦК ВКП(б) 8 грудня називалася цифра у 400 колгоспів, щодо яких вжили цей репресивний захід, але очевидно, що це - не остаточна цифра, адже тільки Дніпропетровська область на початок грудня 1932 р. давала більше половини загальної чисельності.

Точні підрахунки провести неможливо, адже нині неможливо з'ясувати, скільки таких колгоспів було в кожному районі, сільраді, окремому селі.

Доведений до широкого загалу перелік репресивних заходів, пов'язаних з перебуванням на "чорній дошці", постійно доповнювався.

"Чорний список" і карні заходи. В селі Піски Баштанського району від голоду померло більше 600 людей. Це і попереднє фото: bashtanka.pp.net.ua

 Є свідчення, що Держбанк УСРР теж приклав до цього руку. Так, наказ керівника Тростянецької його філії зафіксував, крім дотермінового стягнення з селян усіх видів позики, також закриття всіх рахунків відповідних колгоспів.

Причому за для здійснення таких стягнення з репресованих колгоспів с. Боромля туди відбув особисто керівник банківської філіїxiv.

Але навіть таке широке розуміння і застосування репресивних заходів не задовольняло вище партійне керівництво. Про це, зокрема, йшлося вже на засіданні Політбюро ЦК КП(б)У 20 грудня 1932 року у виступі С. Косіора за матеріалами його поїздки на Дніпропетровщину.

За свідченням щоденника Л. Кагановича, той заявив: "Чорні дошки" не доводять до кінця. Тому результатів від них майже немає. Де заборонено торгувати - торгують активно. Грошові штрафи збираються всього 25-30 % від призначеної суми. Організаторів саботажу більшою мірою ще не виявили"xv.

Сам Л. Каганович, виступаючи кількома днями пізніше на бюро Одеського обкому компартії, закликав до посилення тиску на селян, використовуючи картярський термін: ""Треба село взяти в такий "штос", щоби самі селяни розрили ями".

Згаданий "штос" створювався під пильним компартійним контролем. За станом справ у занесених на "чорну дошку" населених пунктах та колгоспах постійно слідкували.

Нагально необхідним є порівняння переліку населених пунктів, занесених на "чорну дошку", з реєстром найбільш постраждалих від Голодомору сіл України.

На жаль, наразі не маємо матеріалів для проведення такого комплексного та всеохоплюючого аналізу.

Лише як на приклади, пошлемося на Вінницьку та Дніпропетровську області. Порівняння відомостей доповідної записки Вінницької обласної оздоровчої комісії про голодування по районах області станом на 17 травня 1933 року з списком занесених на "чорну дошку" районів дає вражаючу картину.

Так, згадана оздоровча комісія розподілила всі райони області на чотири категорії: 1) охоплених голодом практично повністю; 2) охоплених значною мірою; 3) таких, де голодуванням охоплена незначна кількість сіл; 4) таких, де голодуванням охоплена незначна кількість господарств по окремих селах.

Перша та друга групи практично повністю складаються (за виключенням одного району в першій та одного - в другій) із списком "чорнодощечних" сіл; у другій та третій категорії їх відповідно - два і три райони.

Репресіям, пов'язаним з режимом "чорних дошок", були піддані мешканці практично половини районів та міськрад тодішньої Української РСР, за виключенням Дніпропетровської області, де такий режим панував на території всіх без виключення адміністративних одиниць області.

Певні опосередковані ознаки свідчать, що і вся Україна фактично була занесена на московську "чорну дошку", або принаймні переживала м'який її варіант - "товарну блокаду".

Сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 14 грудня 1932 р. про хлібозаготівлі в Україні, на Північному Кавказі та Західній області в останньому пункті містить дозвіл на завезення товарів до українського села "на відміну старого рішення" з наданням права особисто С. Косіору та В. Чубарю призупиняти постачання ними "найбільш відсталих районів"xx.

Під "старим рішенням" малася постанова ЦК ВКП(б) та РНК ССРР від 8 листопада 1932 р. про призупинення відвантаження товарів для села всіх областей України доти, доки "колхозы и индивидуальные крестьяне не начнут честно и добросовестно выполнять свой долг перед рабочим классом и Красной армией в деле хлебозаготовок и не будет таким образом организовано партийными и советскими организациями Украины действительного перелома в хлебозаготовках"xxi.

Це означало повну "товарну блокаду" всього українського села, внаслідок чого там неможливо було придбати жодного цвяху, будь-якого інструменту, солі, гасу тощо. До речі, і не тільки села: союзний план постачання міст України "промкрамом" у третьому кварталі 1932 р. практично не виконувався, як свідчить лист наркома постачання УСРР від 25 грудня 1932 р. до союзного наркома А. Мікояна.xxii

Таким чином, повсюдне запровадження репресивного режиму "чорних дошок" в Україні 1932-1933 років було дієвим знаряддям центральної влади у боротьбі з українським селянством.

Боротьба йшла не на життя, а на смерть, і занесення певного села, району на "чорну дошку" означало наближення такої смерті впритул.

Використана література: 

ix Див.: Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про заходи з посилення хлібозаготівель від 18.11.1932 р. : Голодомор 1932-1933 років в Україні: Документи і матеріали / Упор. Р. Пиріг. - К.: ВД "Києво-Могилянська академія", 2007.. - С. 392-393.

x Див. незавірену склографічну копію постанови: Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 806, оп. 1, спр. 22, арк. 532.

xi Командири великого голоду: Поїздка В. Молотова та Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ. 1932-1933 рр. / За ред. В. Васильєва та Ю. Шаповала. - К.: "Генеза", 2001. - С. 327.

xii ЦДАГО, ф. 1, оп. 20, спр. 5394, арк. 1.

xiii Постанова ЦК КП(б)У та РНК УСРР про зняття з "чорної дошки" с. Кам'яні Потоки Кременчуцького району Харківської області, 17.10.1933. - Голодомор 1932-1933 років в Україні: Документи і матеріали / Упор. Р. Пиріг. - К.: ВД "Києво-Могилянська академія", 2007. - С. 960-961.

xiv Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / Упор.: Покидченко Л. А. - Суми: Видавництво "Ярославна", 2006. -- 1 вид. - С. 220.

xv Зі щоденника поїздки Л. Кагановича в Україну 20-29 грудня 1932 р. -. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Документи і матеріали / Упор. Р. Пиріг. - К.: ВД "Києво-Могилянська академія", 2007. - С. 497.

xx Постанова ЦК ВКП(Б) та РНК СРСР про хлібозаготівлі в Україні, на Північному Кавказі та в Західній області, 14.12.1932. - Там саме. - С. 475.

xxi Спокута: Голодомори на Запоріжжі (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.) / Статті, документи, спогади. - Запоріжжя: "Дніпровський металург", 2008. - С. 251.

xxii ЦДАГО, ф. 1, оп. 2, спр. 5454, арк. 36-38.

 _______________________________________________________________________

ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК СІЛ (СІЛЬРАД) і КОЛГОСПІВ,

занесених на ЧОРНУ ДОШКУ у 1932-1933 роках

(за тогочасним адміністративно-територіальним поділом)

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Антонівський район:

сс. Росохова, Тростянець;

Барський район:

сс. Козарівки, Степанюк, колгосп "Більшовик";

Бердичівська м/р:

колгосп "Хмеліщанський";

Брацлавський район:

Никонівська с/р, колгосп Хмеліщанський;

Вороновицький район:

Степанівська с/р, с. Оленівка (к-п ім. РСЧА);

Гайсинський район:

Губницька, Нераївська с/р, колгосп ім. Косіора;

Городоцький район:

сс. Мархлівка, Олешківці, Сиравтинці, Тростянець, Яблунівка; колгоспи "Серп", "Робків";

Грицівський район:

сс. Гриців, Кожична, колгосп "Кожичин";

Деражнянський район:

Яблунівська с/р;

Дзержинський район:

Врублівська, В. Козарецька, Годихська, Гремячеська, Дертецька, Камінська, Карвинівська, Костюрженецька, Людвиківська, М. Козарецька, Н. Миропільська, Паволоцька, П. Кошарська, Романівська, Садківська, Станіславська, Сульжинівська, Фавстинівська, Чеська, Ясногродська сільради, Ст.-Чуднівська Гута;

Дунаєвецький район:

сс. Кривчик, Мушкутинці;

Жмеринський район:

сс. Штрачі, Людавка, Потоки, Лисянка, Леляк;

Іллінецький район:

с. Паріївка, Копіївка, Криштопівка;

Калинівський район:

Заливаншицька, Ангонопольська с/р; колгоспи "Велико-Чернятинський", "Павлівський";

Копайгородський район:

с. Петрівки, колгосп ім. Дзержинського;

Крижопільський район:

Волосо-Крикливецька, Соколівська с/р, колгоспи: "Шлях Леніна", "Шлях до соціалізму";

Липовецький район

Любарський район

Махнівський район:

сс. Мологківець, Куманова, колгосп "Вовчинецький";

Меджибізький район:

с. Волосівці;

Могилів-Подільський район:

сс. Оленізки, Яруги, Козлова; колгосп "Перемога";

Немирівський район

Піщанський район:

сс. Городище, Рудниці, Попелюхи (колгосп "10-річчя КНС"), Дмитрашківка (колгосп "Трудолюбіє" ); колгосп ім. Чубаря;

Смотрицький район:

Смотрицька с/р, Сирватинецька с/р, колгоспи: "Нове життя", ім. Ворошилова;

Станіславчицький район

Теплицький район:

сс. Соболівки, Янова, Тепліка, Ківчанки; колгоспи: ім. Леніна, "Жовтень";

Тиврівський район:

с. Пилява (колгоспи ім. Шевченка та "Червоний плуг");

Тульчинський район:

сс. Мазурівки, Орлівки;

Хмільницький район:

сс. Ледоси,  Лозова;

Чуднівський район

Шаргородський район:

сс. Голинчинець, Рожнятовки.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Апостолівський район:

с. Мар'ївка (к-п "Зоря нового життя"), с. Красне (к-п ім. Петровського), с. Павлівка (к-п "Комінтерн"), с. Костромка (к-п "Трудова Змичка"), с. Солдатське (к-п "Червона зірка"), с. Кам'янка (к-п "Червоне козацтво");

Бердянський район :

Борисівська сільрада (колгоспи "Червоний колос", "Радянський степ", "Нове життя"), Деревецька сільрада (комуна ім. Ілліча, к-пи "3-й рік п'ятирічки", "Червоне поле", "Широка долина"), Єлизаветинська сільрада (к-п "7 років без Леніна"), Єлисеївська сільрада (к-п "Комінтерн"), Новоолексіївська сільрада (к-п ім. Шевченка), Ногайська сільради (к-п "Червоний стяг"), Старопетрівська сільрада (к-п "Червоний борець"), с. Андріївка (к-п ім. Франка), с. Миколаївка (к-пи "Більшовицька зірка", ім. Шевченка), с. Ново-Спасівка (к-п ім. Котовського), с. Борисівка, с. Деревецьке, с. Дмитрівка (к-п ім. Шевченка), с. Ново-Василівка (к-п "Комінтерн");

Божедарівський район:

колгосп "Зелений гай", с. Адамівка (к-п "Зелений лан");

Василівський район:

с. Балки, с. Царицин Кут (к-п "Удар по інтервенції"), с. Янчекрак;

Васильківський район:

колгосп ім. Чубаря, с. Маломихайлівка (к-п "Комінтерн");

Велико-Білозерський район:

с. В. Білозерка (к-пи "Комінтерн", "Робітничий", ім. Красіна, ім. Шевченка, "Борець", "Червона праця"), с. М. Білозерка (к-пи ім. Сталіна, "Мирний труд", ім. Будьонного, ім. Леніна);

Велико-Лепетиський район:

с. Велика Лепетиха, с. Верхній Рогачик, с. Зелена № 1, с. Карайдубина, с. Катеринівка, с. Мала Лепетиха, колгоспи "Іскра", "Декабрист",  "Край Дубина", "Молот", "Червоний прапор";

Велико-Токмацький район:

Ново-Прокопівська с/р (к-п "Степова Україна"); с. Кохане (к-п ім. Будьонного), с. Ново-Миколаївка (к-п ім. Петровського), с. Очеретовате (к-пи "Нове життя", "Прогрес");

Верхньодніпровський район:

с. Миколаївка (к-п ім. Будьонного), с. Водяне (к-п ім. Петровського), с. Першотравенське (к-п ім. Шевченка), с. Мишурін Ріг (к-пи "Червоний партизан", "Червона зірка"), колгоспи "Жовтнева перемога", "Перебудова";

Верхньорогачицький район:

с. Бабине;

Високопільський район:

с. Пригір'я (колгосп ім. 1-го Травня), с. Озерівка (к-п "Червоний господар"), с. Іванівка (к-пи "Червоний партизан", "Червона Україна");

Генічеський район:

с. Великий Болград, с. Петрівка, с. Смідовичі, колгоспи "Запорожець", "Оборона країни", "Роза Люксембург", "Паризька комуна", "Південна Україна";

Дніпропетровська міськрада:

с. Одинківка (к-п ім. Шевченка), колгосп "Червоне поле";

Долинський район:

сс. Боківка (к-п ім. Будьонного), Братолюбівка, Варварівка, Гурівка, Іванівка, Олександрівка; колгосп "Червоний виклик";

Запорізька міська рада:

сільради Розумівська, Смолянська, Степна, Ново-Запорізька, Малокатеринівська, Куприянівська, Мар'ївська (артіль "Українець"), Біленська, Балабинська (к-п "Допомога"), Новоолександрівська №2 (к-пи "13-річчя Жовтня", " Профінтерн"), Новоіванівська (к-пи ім. Карла Маркса, ім. Леніна);

Кам'янецька міськрада:

с. Миколаївка (к-п "Дзержинець"), с. Карнаухівка (к-п ім. Сталіна), с. Козодуб (к-п ім. Шевченка), колгосп "Веселий Кут";

Кам'янський район:

Дніпровська сільрада (к-п "Україна"), с. Дніпровка (к-п "Більшовик");

Коларівський район:

Зеленівська с/р (к-п "Більшовик"), с. Коларівка (к-п ім. Коларова), колгоспи "17-ий МОПР", "Червоний партизан", с. Преслав (к-п "Комінтерн");

Криворізька міськрада:

с. Андріївка (к-п "Жовтень"), с. Лозуватка (к-п ім. Ворошилова), с. Зелене Поле (к-п "1-е Травня"), с. Широке (к-п "1-й вирішальний"), с. Христофорівка (к-п "Широкопілля"), колгоспи ім. Чубаря, "Комунар", "Труд і культура", "Червоний маяк", "Червона поляна", "Червона Україна";

Лихівський район:

с. Ново-Троїцьке (к-п "Комінтерн"), колгосп ім. Ворошилова;

Люксембурзький район:

с. Ново-Керменчик (к-п "Нейгоф"), колгосп "Вперед";

Магдалінівський район:

с. Жданівка (к-п "Гігант"), с. Олександрівка (к-п "12-річчя Жовтня"), с. Магдалинівка (к-п "Червоний прапор");

Межівський район:

с. Гаврилівка (к-п "Ленінський шлях");

Мелітопольський район:

Новобогданівська сільрада (к-п ім. Шевченка), Чехоградська сільрада (к-пи "Прукопник", ім. Ворошилова), колгоспи "Авангард", "Красное Знамя", "Красний Перекоп", "Комінтерн";

Михайлівський район:

с. Михайлівка (к-пи ім. Будьонного, "Барикада", "Східний"), с. Старо-Богданівка (к-п ім. Леніна), с. Тимошівка (к-п ім. Калініна), колгосп "Перемога";

Молочанський район:

с. Гейдельберг (к-п "Авангард"), с. Широке (к-п "Райхенфельд"), колгосп "Свідомі";

Нижньо-Сирогозький район:

с. Нижні Сирогози (к-п "Побєда"), с. Олександрівка (к-пи "Правда", "Трудовик", "Широке поле"), с. Верхні Сирогози (к-п "Шлях Леніна");

Нікопольський район:

с. Лукіївка (к-п "3-й вирішальний"), с. Зелене (к-п "Червоний партизан"), с. Ольгоіванівка (к-п "Шахтар"), с. Шолохове (к-п "Шлях Леніна");

Нововасилівський район:

сс. Покровка Друга (к-п "Гігант"), Приазовське (к-п "Гігант"), Орлівка, Степанівка (к-п ім. Ворошилова), колгосп ім. Любимова;

Новозлатопільский район:

с. Веселе (к-п ім. Карла Лібкнехта);

Ново-Миколаївський район:

Канкринівська сільрада, колгоспи "Нова думка", "Рот фронт";

Новомосковський район:

с. Перещепине (к-п ім. Леніна), с. Євецько-Миколаївка (к-п "Червоний партизан");

Новотроїцький район:

сс. Попелак (к-п ім. Косіора), Павлівка (к-п "2-га п'ятирічка"), Затис (к-п "Червона Україна");

Олександрівський район:

с. Ясинуватка (к-п "Червоний комунар");

Оріхівський район:

сс. Оріхів (к-п "12-річчя Жовтня"), Преображенка (к-п "Диктатура"), Копані (к-п "Оборона країни"), Омельник (к-п "Сигнал"), колгосп "Широка борона";

Павлоградський район:

с. Вербки (к-пи "Вербки", "Зірка", "Пам'ять Леніна"), Жемчужне (к-пи "Вільний степ", "Зоря"), с. Богданівка (к-пи "Колос", "П'ятирічка за 4 роки"), хут. Водяний (к-п "12-річчя РСЧА"), колгосп "Колективізація України";

П'ятихатський район:

с. М. Овнянка (к-п "Червоний промінь"), с. Саївка (к-пи "Червоний степ", ім. Ворошилова), колгоспи "10-річчя Жовтня", "Комінтерн", "Нова праця";

Солонянський район:

с. Микільське-2 (к-п "Більшовик"), с. Звонецьке (к-п "Всесвітня зірка"), с. Дороге (к-п "Радянська Україна"), с. Безбородькове (к-п "Червоний Жовтень"), с. Тритузне (к-п "Червоний незаможник"), колгосп "Інтернаціонал";

Софіївський район:

сільради Матвіївська (артіль "Більшовик"), Миролюбівська (артіль "Червоний жовтень"), Микольска №1 (к-п ім. Чубаря), хут. Укромний (к-п "2 П'ятирічка"), хут. Васильково (к-п "1 травня"), сс. Богданівка (к-п ім. Ілліча), Ковалеве (к-п ім. Ілліча), Нововасилівка (к-п ім. Леніна), Сергіївка (к-п ім. Леніна), Софіївка (к-пи ім. 1 Серпня, "П'ятирічка", "Соцштурм");

Сталіндорфський район:

с. Верхній Табір (к-п "Комбайн"), колгосп "Жовтень";

Терпінівський район:

колгоспи "Авангард", ім. Шевченка, "Красное знамя", "Красний Перекоп", "Комінтерн";

Томаківський район:

с. Ново-Київка (к-пи "Дружба", "Могутня"), с. В. Томаківка (к-п "Плужанін");

Царекостянтинівський район:

с. Білоцерківка, с. Благовіщенка, с. Олексіївка (к-пи ім. Петровського, "14-річчя Жовтня"), с. Водяне (к-п "3-ій вирішальний");

Чубарівський район:

хут. Новокарлівський (к-п "Авангард"), с. Воскресенка (к-п "Червона зірка"), с. Кінські Роздори (к-п ім. Войкова), колгосп ім. Сталіна;

Якимівський район:

Олександрівська сільрада (к-п "Коларово"), с. Волканешти (к-п "Зоря нового життя"), с. Горіле (к-п "Вільна праця"), с. Іскрівка (к-пи "Авангард", "Степовий велетень"), с. Каменське (к-п "Шлях до соціалізму").

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ:

Артемівська міськрада:

с. Заартемівка (к-п ім. Ворошилова), Колгоспи "Червона Вершина", "Нове Життя";

Біловодський район:

Калинівська с/р (колгосп "Шлях до соціалізму"), с. Біловодське-2 (артіль "Яковлєва"), с. Завиківка (комуна ім. Калініна), с. Третяківка, Новолимарівський конерадгосп, артіль ім. Ворошилова, артіль ім. Ілліча, артіль "Більшовик", артіль "Зелена долина", артіль "Серп і молот", артіль "Заповіт Леніна", артіль "Радянський коваль";

Волноваський район:

колгосп "Повна дєрєвня";

Ворошилівська міськрада:

с. Городище;

Гришинський район:

с.Зверівка;

Кадіївська міськрада:

Михайлівська с/р (артіль "Донбас"), сс.  Калинове, Комісарівка, Михайлівка, Сентявківка, Степанівка, смт Попасна, колгоспи "Безвірник Луганщини", "Осовіахім", "Червоний Жовтень", "Новий побут";

Краснолуцька міськрада:

сс. Єлизаветівка, Маломиколаївка, колгосп "Червоний рільник";

Лиманський район:

Колгосп "Червоний партизан";

Макіївська міськрада:

Колгосп "9 Січня";

Мар`їнський район:

с. Катеринівка;

Риківська міськрада:

Колгосп "Борець за правду";

Ровеньківський район:

с. Астахове;

Рубіжанський район:

с. Орлівка;

Сватівський район:

хут. Ново-Преображенне;

Сталінська міськрада:

с. Катеринівка (к-п "Перемога");

Старобільський район:

Байдівська с/р, с. Байдівка (з 16.06.1933 весь район);

Старо-Каранський р-н:

с. Греково-Олександрівка, с. Нова дєрєвня, колгосп "Восход";

Ст. Микільський район

Старомлинівській район:

артіль ім. Комінтерну;

Чистяківська міськрада:

Дубровська сільрада, артіль ім. Косіора.

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Баришесвький район

Білоцерківський район:

Зарічанська с/р, Олександрійська с/р, Ротокська с/р, сс. Бакали, Глибічка, Городище, Коженики, Коржівка, Мала Вільшанка, Матюші, Озерне, Піщана, Пилипча, Поправка, Потіївка, Скребиші, Сорокотяги, Трушки, Томилівка, Фастівка, Фурси, Чмирівка, Чупира, Шкарівка, Щербаки, хут. Черкас;

Богуславський район:

Біївська с/р, Бороданська с/р, Бранепільська с/р, Вільхівецька с/р, Гутівська с/р, Дмитренкивська с/р, Закутенцівська с/р, Киданівськас/р, Красногородська с/р, Лютарівська с/р, Медвинська с/р, Мисайлівська с/р, Митаївська с/р, Москаленківська с/р, Розкопанцівська с/р, Сварівська с/р, Семигорицька с/р, Синицька с/р, Тептіївська с/р, Хохітвинська с/р, Щупикивська с/р, Щербаченцівська с/р, Янівська с/р, с. Козин (к-п ім. Фрунзе), с. Коритище (к-п ім. Шевченка), с. Микитяни (к-п "Зерно"), с. Миронівка, с. Олександрівка (к-п "Жовтень"), с. Яхни (к-п "Незаможник");

Володарський район:

с. Баліївка (к-п "Перемога"), с. Березна (к-пи ім. Леніна, "Вперед"), с. Володарка (к-п "Комунар"), с. Зрайки (к-п "Червона Зірка"), с. Рогізна (к-п "Перемога"), с. Гор-Косівка (к-п "Пристань"), с. Гор-Пустоварівка (к-п "Незалежник"), с. Лобачів (к-п "5 п'ятирічка"), с. Мала Сквирка, с. Пархомівка (к-п ім. Леніна), с. Петрашівка (к-п ім. Шевченка), с. Рубченки (к-п "Червоний Хлібороб"), с. Руде село (к-п ім. Леніна), с. Тадіївка (к-п ім. Сталіна), с. Чепіженці (к-п ім. Сталіна);

Іванківський район:

с. Красилівка (к-п ім. Чубаря), с. Обуховичі (к-пи "12-річчя Червоної Армії", "1 травня", ім. Луначарського), с. Оцитель (к-п ім. Леніна), с. Потока (к-п "Пролетарій"), с. Соколи (к-п "Культурної революції"), с. Шпилі (к-п ім. Ворошилова), с. Хочева (к-п ім. Молотова);

Кагарлицький район:

с. Антоновка, с. Занудівка (комуна "КОКС"), с. Землянка (к-пи "Жовтнева Революція", ім. Леніна), с. Кагарлик, с. Казімировка (к-п "Вільне життя"), с. Краснопілка (к-п ім. Леніна), с. Леонівка, с. Мирівка (к-п "Наш шлях"), с. Новосілка (к-п ім. "КМР"), с. Очеретяно (к-п "Переможець"), с. Стави (к-п Червоний Жовтень"), с. Сущана, с. Тернівка (к-п "Нове життя"), с. Черняхів (к-п "Шевченко"), с. Янівка;

Макарівський район:

с. Наливайківка (к-п "Сила"), с. Фасова (к-п ім. Тараса Шевченка);

Малинський район

Новоград-Волинський район:

Броники с/р (к-п ім. Петровського), Ващлавпіль (к-п ім. Ворошилова), В.-Луг с/р, Гульськ с/р, Івашківка, Єлизавет (к-п «Червоний партизан»), Кикова с/р, Киянка с/р, Колодянка (к-п «Перемога»), К-Дермань (к-пи «12-річчя Жовтня», "12 річчя РСЧА"), Майстрів (к-п «Шевченка»), Недбаївка с/р (к-пи ім. К. Лібкнехта, "Дас нойе дорф"), Немилянка (к-п «8 Березня»), Орепи (к-п «Нове село»), Поліянівка с/р, Соколів (к-п «3-й Інтернаціонал»), Тальки с/р, Теснівка (к-пи «Нове життя», «Червона зірка»), Ужачин с/р, Улашанівка (к-п «Найшріт»), Янушівка с/р (к-п "Червоний клич");

Овруцький район:

Гладковицька, Девошинська, Машецька, Піхоцька сільради;

Радомишльський район:

Березська, Білківська, Борщівська, Верлоцька, Вишевицька, Гутозабілоцька, Забілоцька, Заболотська, Кичкирівська, Комарівська, Котівська, Кочерівська, Кримоцька, Лужівська, Меделівська, Межиріцька, Мінинська, Мірчанська, Негребівська, Радомисльська, Раївська, Раковицька, Ставецькослобідська, Старослобідська, Ходорівська сільради, Білківський к-п ім. Ворошилова, Вепринський к-п ім. Петровського, Вепринський к-п ім. 1 травня, Вишевицький ім. 13-річчя Жовтня, Заболоцький к-п "Перемога", Красносільський к-п "Ленінський шлях", Лутівський к-п «Наша праця», Лутівський к-п «Широкий лан», Малорацький к-п "Нове життя", Мірчанський к-п "Сільська праця", Негребівський к-п "14 річчя Жовтня", Радомишльський к-п ім. Близнюка, Раковицький, Ставецькослобідський к-п «Перемога», Ходорівський к-п «Перелім»;

Ржищівський район:

Велико-Букринська с/р (к-п "13-річчя Жовтня"), Мало-Букринська с/р (артіль ім. Леніна), с. Б.Щучинка (к-п "Заповіт Ілліча"), с. Воронівка (к-п "Спартаковець"), с. Гребені (к-п "Червоний промінь"), с. Грушів (к-п "1 травня"), с. Демовщина (к-п "Сівач"), с. Драчі (к-п "Надія"), с. Дударі (к-п "Молодецьке"), с. Зікрачі (к-п "Новий шлях"), с. Кип'ячка (к-п "Нове життя"), с. Колесище (к-п "3-й вирішальний"), с. Кузьминці (к-п "Ударник"), с. Македони (к-п ім. Косіора), с. Пії (к-п "Червоний плугатар"), с. Пивці (бурякорадгосп), с. Юшки (к-п "Правда"), с. Ромашки (к-п "Розорані межі"), с. Стайки (к-п "Перемога"), с. Стрітовка (к-п "Шлях до комунізму"), с. Тулинці (к-п "Україна"), с. Уляники, с. Халча (к-п "Шлях до комунізму");

Ружинський район:

сс. Баламутівка, Білилівка, Бистріївка, Василівка, Вільнопілля, Вчорайше, В.Чернявка, Городок, Камені, Мовчанівка, М. П'ятигірка, М. Чернявка, Плоска, П'ятигірка, Ружин, Халаїмгородок, Чорнорудка, Царівка, Юзвин, Ягнятин, Ярославка;

Словечанський район:

Велідницька, Руднянська, Черевківська сільради;

Троянівський:

Буківська, В.-Пічанська, В. Татарнівка, Гаївська, Глибочецька, Денешівська, Корчацька, Ліщинська, Лукська, Млинещанська, Тулинська сільради, Буківський, Вертокиївський, В. Пічанський, В. Татарніківський, В. Шумський, Городище, Денишівський, Закусилівський, Катеринівський, Коднянський, Корчацький, Коща, Михайлівський, Н.-Руденський, Перлявський, Ружицький, Старошиєцький, Татарнівський, Троянівський, Тулинський, Шумський, Янківецький, Яківці к-пи;

Фастівський район:

с. Бертники, с. Веприк, с. Волиця, с. В. Офірна, с. В. Снітинка, с. Дідовщина, с. Дмитрівка, с. Дорогинка, с. Заріччя, с. Кадлубиця, с. Кищенці, с. Кожанка, с. Королівка, c. Мот. Слобідка, с. М. Офірна, с. М. Снітинка, с. Оленівка, с. Паляниченці, с. Півні, с. Пилипівка, с. Пришивальня, с. Скригалівка, с. Снігурівка, с. Ставки, с. Томашівка, с. Триліси, с. Хвастівець, с. Червона, c. Ярошівка.

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ:

Андрієво-Іванівський район

Баштанський район:

с. Свято-Троїцьке (к-п ім. Петровського), с. Баштанка (к-п "Красный октябрь"), с. Піски (к-пи ім. А. Марті, "Модельний цех", "14-річчя Жовтня", "Червона Україна", Нове життя"), колгоспи "Нове життя", ім. Котовського;

Березівський район:

Вікторівська сільрада (колгосп "10-річчя Жовтня");

Бобринецький район:

Саранівська сільрада (колгосп ім. Сталіна), с. Василівка - Гертопанівка (к-п ім. Петровського, с. Дібрівка (колгосп „ХТЗ"), с. Пустопілля (к-п ім. Сталіна);

Братський район:

с. Кудрявське (колгосп "Червоний партизан"), с. Ново-Олександрівка (к-п ім. Будьонного);

Варварівський район:

Велико-Корениський кущ, Нечаянський кущ, Петровосолониський кущ;

Великовисківський район:

с. Краснопілка;

Велико-Врадіївський район:

Мар'янівська сільрада (к-п "Перше травня"), с. Велика Врадіївка (з лютого 1933 р. весь район);

Велико-Олександрівський район:

Архангельська сільрада (к-п ім. Петровського), Ново-Павлівська сільрада (к-п "П'ятирічка"), Кочкарівська сільрада (к-п ім. Ілліча ), колгосп "Червона Україна";

Вознесенський район (з лютого 1933 р. весь):

Сербулівська сільрада (колгосп ім. Луначарського),

Гарбузинський район:

с. Воєводське (к-п ім. Тараса Шевченка), с. Новокрасне (к-п "Грудневий пленум"), колгосп ім. Сталіна;

Добровеличківський район:

сс. Липняжка, Водяне, Володимирівка;

Доманівський район (з червня 1933 р. весь):

Градівська сільрада (к-п "Червоний степ"), Любоносівська сільрада (к-п ім. Калініна);

Жовтневий район (з лютого 1933 р. весь):

Демидівська сільрада (колгосп ім. Сталіна), с. Шевченкове (зернорадгосп ім. Косіора), колгосп "Шлях до нового життя",

Зельцький район:

с. Страсбург (колгосп "Наше Хазяйство");

Зінов'євський район:

Аджамська І с/р, Аджамська ІІ с/р (артіль ім. Чубаря), Аджамська ІІІ с/р, Велико - Мамайська с/р, Веселівська с/р, Ганнінська с/р (артіль "Вільний шлях"), Германівська с/р, Грузьківська с/р, Дмитрівська с/р (к-п ім. Фрунзе), Долинівська с/р, Живанівська с/р, Карлівська с/р, Клинцівська с/р, Козирівська с/р, Комишуватська с/р, Криничуватська с/р, Лелеківська с/р, Лозуватська с/р, Назарівська с/р, Обертасівська с/р, Петрівська с/р, Прокопівська с/р (артіль "Культзмичка"), Сасівська сільрада (артіль ім. Леніна), Софіївська с/р, Тарасівська с/р (артіль "Маяк"), Федорівська с/р, Федосіївська с/р, Черняхівська с/р, Шевченківська с/р, Юр'ївська с/р (артіль "Бджілка"); с. Аджамка (артіль "13-річчя Жовтня", артіль "8 березня", артіль ім. Дзержинського, артіль "Правда"), с. Бережинка (к-пи "ІІІ вирішальний", "Червоний хлібороб"), с. Василівка-Гертопанівка (к-п ім. Петровського), с. Гарманівка, с. Дібрівка (к-п "ХЗТ"), с. Калинівка (к-пи ім. Ворошилова, ім. Будьонного, "Червоний прапор", "17 партз'їзд"), с. Коротяк (артіль "Серп і молот"), с. Краснопілка, с. Криничувате (артіль "Червоний профінтерн", артіль "43-ій полк"), с. Обертасове (артіль ім. Сталіна, артіль ім. Ворошилова), с. Пустопілля (к-п ім. Сталіна), с. Сасівка, с. Федосіївка (артіль "Степовий комунар"), с. Червоноярка (артіль "Нове життя"), с. Юр'ївка (артіль "Червоний Жовтень"), колгосп "Вільний шлях";

Знам'янський район:

колгосп ім. Фрунзе (Дмитрівська сільрада);

Каховський район:

Червоно-Благодатневська сільрада (колгосп ім. Будьонного), Велико-Благовіщенська сільрада (к-пи ім. Якіра, "Труд", ім. Косіора);

Компаніївський район:

сс. Гарманівка, Сасівка;

Кривоозерський район (з лютого 1933 р. весь):

с. Криве Озеро,

Любашівський район:

1-ша Ясенівська сільрада (к-п ім. Скрипника), 2-га Ясенівська сільрада (к-п ім. Молотова ), 2-га Бобринецька сільрада (к-п ім. Ворошилова);

Миколаївська міськрада:

Баловненська с/р, с. Бармашове (ТОЗ "Червоний прапор"), с. Калинівка (Калинівський кущ), с. Свято-Троїцьке, Богоявленський кущ, Т. Шевченківський кущ, колгоспи ім. Сталіна, ім. "61 комуни";

Новобузький район:

с. Майорівка (к-п "Хвиля революції"), с. Миролюбівка (колгосп "Скрипник"), с. Новий Буг-ІІ (к-п "Великий шлях"), с. Ольгопіль (к-п "Червоний путіловець") с. Софіївка (к-п "За колективізацію"), колгосп "Перебудова";

Ново-Миргородський район (з квітня 1933 р. весь район)

Ново-Одеський район:

Андріївська сільрада (к-пи "10-річчя Жовтня", "ХІІІ-річчя Жовтня"), Артемівська сільрада (к-п ім. Ілліча), Леонтіївська сільрада (к-п "Червона Україна"), с. Гребеникове (к-п "Нове життя"), с. Гур'ївка;

Ново-Український район:

Помошнянська сільрада (колгосп "12-річчя Жовтня");

Роздільнянський район:

Силівська сільрада (колгосп "Комуніст");

Скадовський район:

Миколаївська сільрада (колгосп ім. Котовського);

Снігурівський район:(з лютого 1933 р. весь район)

Снігурівська МТС;

Тилігуло-Березанський район (з квітня 1933 р. весь район);

Троїцький район:

Манківська с/р, Новониканорівська с/р, Новочервоненська с/р, Покровська с/р, Сиротинська с/р, Шимківська с/р (к-п "Перемога"), с. Велика Боярка (колгосп ім. Лисенка), с. Cвятотроїцьке (колгоспи ім. Котовського, ім. Петровського), артіль "Вільний степ", артіль ім. Сталіна, артіль ім. Будьонного;

Фрунзенський район (весь)

Херсонська міськрада:

сс. Станіслав (колгосп імені XVI партз'їзду, Станіславський 3-й колгосп), Токарівка.

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Балаклієвський район:

с. Залиман (к-п "Заповіт Леніна"), с. Лагері (к-п ім. Молотова), колгосп "14 річчя Жовтня";

Барвінківський район:

с. Барвінкове (колгосп "Червоний Промінь");

Богодухівський район:

с. Олександрівка (артіль "Нова громада"), с. Полкова Микитівка (к-пи ім. Шевченка, "Радянське Село", ім. Правди), с. Сінне (артілі ім. Шевченка, ім. Сталіна);

Бригадирівський район:

Колгосп "П'ятирічка";

Валківський район (весь)

Великописарівський район:

с. Стара Рябина

Великобогачанський район:

с. Устивиця;

Гадяцький район:

с. Лютенька;

Глобинський район (з лютого 1933 р. весь)

Зінківський район:

Колгосп "Пролетарський Шлях";

Золочівський район:

Довжанська сільська рада (колгосп ім. Петровського), Золочівська сільська рада (колгосп "Партизан", "Червона Українка"), Козачо-Лопанська сільрада (колгоспи ім. Ворошилова, ім. Ілліча), Світличанська сільрада (колгосп "Перше Травня"), с. Баранівка (колгосп ім. Ворошилова), с. Велика Рогозянка (колгосп "Червоні Лани"), с. Лютівка (колгосп "Червона Перемога"), с. Окіп (колгосп ім. М. Горького), с. Сотницький-Козачок (колгосп ім. Ворошилова), с.Уди (колгосп "Іскра");

Ізюмський район:

Колгосп "Комуніст" позбавлений назви

Кишенківський район

Кобеляцький район:

м. Кобеляки, колгосп "Комінтерн";

Кременчуцька міськрада:

c. Кам'яні Потоки, колгоспи ім. Ворошилова, "Вільний Селянин";

Лебединський район:

Лебединська сільрада, с. Куданівка, с.Олексенкове, хут. Бережки, с. Токарі, хутори Абдулин, Білодідів, В. Озерний, Губчин, Золотарка, Костюків, Репівка, Чалівка, Хоруженків, Шульгівка, Ясна Поляна, с. Гарбарі, с. Кулики;

Лубенській район:

сс. Висачки, Вовчик, Духове, Калайдинці, Клепачі;

Миргородський район:

с. Попівка;

Нехворощянський район:

колгоспи

Ново-Георгіївський район:

Колгосп "Перше Серпня";

Нововодолазький район (весь)

Ново-Санжарський район (весь)

Олексіївський район:(весь)

Онуфріївський район (весь)

Петровський район:(весь)

Печенезький район (весь)

Пирятинський район:

сс. Вікторія, Грабарівка, Гурбінці, Давидівка, Дейманівка, Калинів Міст, Каплинці, Кейбалівка, Кроти, Крячівка, Малютинці, Повстин, Прихідьки, Сасинівка, Усівка, Харківці, Шкурати, Яцини;

Полтавська міськрада:

Буланівська с/р, Василівська с/р, Головчанська с/р, Грабинівська с/р, Зінцівська с/р, Калашниківська с/р, Ковалівська с/р, Кротенківська с/р, Курилехівська с/р, Мар'ївська с/р, Мильчанська с/р, Обазівська с/р, Парасковіївська с/р, Руновщанська с/р, Судіївська с\р, Тахтаулівська с/р, Тростянецька с/р, Черкасівська с/р;

Решетилівський район (весь)

Сахновщинський район:

с. Катеринівка (колгосп ім. Молотова);

Старо-Салтівський район (весь)

Тростянецький район:

с. Боромля (артілі ім. Сталіна, "Паризька комуна", "Шлях до комунізму", "13-річчя Червоної Армії", "Перемога незаможника");

Харківська міскрада:

с. Темнівка, с. Шмарівка, с. Шубине;

Чутівський район (з лютого 1933 р. весь):

колгоспи ім. Жовтневої Революції, "Незаможник".

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Бахмацький район:

с. Батурин, м. Бахмач;

Борзнянський район:

м. Борзна, сс. Головеньки, Шаповалівка, Ядути;

Будський район:

с. Чернацьке (к-п "Червоний Жовтень");

Буринський район:

Головинська с/р, Миколаївська с/р, Михайлівська с/р, м. Буринь (колгоспи "2 більшовицька", "Червоний прапор"), с. Дяківка (к-п "Наша праця"), с. Карпилівка (к-п "12-річчя Жовтня"), с. Клепали (к-п „Червона Україна"), с. Миколаївка, с. Михайлівка, с. Попова Слобода (артіль ім. Молотова, "Шевченка", "Українець", "Дніпрова хвиля", "Петровського", "Сталіна", "Перше травня", "Червоний Донбас"), с. Успенка (к-п ім. Леніна), с. Червона Слобода (сільгоспартіль „8-е Березня");

Великописарівський район:

с. Стара Рябина;

Дмитрівський район:

сс. Григорівка, Перемога, Терещиха;

Добрянський район:

смт. Добрянка;

Ічнянський район:

м. Ічня;

Козелецький район:

м. Козелець;

Конотопський район:

сс. Бочечки, Козацьке, Малий Самбір, Хижки;

Коропський район:

м. Короп (к-п ім. Сталіна), с. Карільське (к-пи "Червоний маяк", "13-річчя Жовтня"), с. Краснопілля;

Корюківський район:

смт.  Корюківка, сс. Козилівка, Олексіївка, Охрамієвічі;

Недригайлівський район:

с. Бурики, с. Деркачівка, с. Курмани, с. Сміле, с. Томашівка;

Носівський район

с. Степові Хутори (к-п "Більшовик");

Прилуцький район:

с. Яблунівка;

Путивльський район (весь)

Ріпкинський район:

с. Любеч;

Роменський район:

Андріяшівська сільрада, Великобудківська сільрада, Вовківська сільрада, Калинівська сільрада, Коржівська сільрада, Миколаївська сільрада, Москалівська сільрада, Оксютинська сільрада, Перекопівська сільрада, Плавинівська сільрада, Попівщанська сільрада, Пустовійтівська сільрада, Хоминська сільрада, Ярошівська сільрада, с. Андріяшівка (колгосп ім. Леніна), с.Біловод (колгосп „Вільний шлях"), с. Вовківці (колгосп „Новий побут"), с. Герасимівка, с. Овлаші (колгосп „Червоний лан"), с. Оксютинці (колгосп „Більшовик"), с. Олексіївка (колгосп „Червоний степ"), с. Перекопівка (колгосп „12-річчя жовтня"), с. Плавинище (колгосп „Нове життя"), с. Пустовійтівка (колгосп „Боротьба"), с. Хоминці (колгосп „Трудова нива"), с. Ярошівка (колгосп „Червоний партизан");

Семенівський район (весь)

Середино-Будський район:

с. Чернацьке;

Сновський район:

 м. Сновськ;

Чернігівська міськрада:

 м. Чернігів, м. Шостка, с. Березанка, с. Довжик, с. Жукотки , с. Клочків, с. Количівка, с. Малійки, c. Макишин, с. Полуботки, с. Свинь, с. Седнів, с. Слабин, с. Шестовиця, с. Янівка;

Шосткінський район:

Купецька сільрада, Лушницька сільрада, Пигрогівська сільрада, Тимонівська сільрада, с. Івот, с. Каліївка, с. Ображіївка, с. Прокопівка, с. Чуйківка, с. Шатрище.

_______________________________________________________________________

Георгій ПАПАКІН - доктор історичних наук, начальник відділу Українського інституту національної пам'яті, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.