"Пластова спецоперація" в Естонії

Цю естонську медаль носить на своєму пластовому однострої офіцер українських Сил спецоперацій. Колись давно, коли ще Ющенко був Президентом, група волонтерів із Пласт - український скаутинг почала вивчати досвід спротиву окупантам балтійських країн НАТО. Про цю "пластову спецоперацію" писали центральні ЗМІ кількох країн. А естонська контррозвідка врешті-решт виявила крота в своїх Збройних Силах. Яким виявився єдиний етнічний росіянин, який здобув ступінь майора в естонській армії.

 

Цю естонську медаль носить на своєму пластовому однострої офіцер українських Сил спецоперацій. Колись давно, коли ще Ющенко був Президентом, група волонтерів із Пласт - український скаутинг почала вивчати досвід спротиву окупантам балтійських країн НАТО.

Про цю "пластову спецоперацію" писали центральні ЗМІ кількох країн. А естонська контррозвідка врешті-решт виявила крота в своїх Збройних Силах. Яким виявився єдиний етнічний росіянин, який здобув ступінь майора в естонській армії. І це був чудовий приклад, як взірцевий і популярний офіцер - публічно русскій - став зрадником.

Починалось все буденно. Група пластунів і приятелів Пласту, які розвивали оборонну спеціалізацію та працювали з молоддю в цьому напрямку - поїхала в Естонією.

В Україні мало хто знає, що естонці мали свій аналог українського батальйону "Нахтігаль". У них це була "Ерна", створена на базі фінської армії. Десант з моря, зануреня на окуповану московитами територію, врятування багатьох життів, яким загрожувала смерть з боку агонізуючого сталінського режиму.

З 1993 року в Естонії проводяться змагання підрозділів ССО різних країн НАТО і не тільки (наприклад китайці теж себе пробували). Групи, які висаджуються з моря, кілька днів виловлюються по всій країні Силами оборони (все, майже, як в реальності).

Так от неофіційна пластова група прибула в Естонію вивчати досвід. Традиційно власним коштом (держава в той час продовжувала активно розпродувати і різати на брухт військову техніку, бо воювати ніхто не збирався). Так діючі і майбутні інструктори, а згодом й учасники табору "Легіон" дізнались про багато чого нового від справжніх інструкторів НАТО. Від тактичної медицини, про існування якої в нас ще мало хто знав, до…. багатьох різних цікавих речей.

Група допустилася однієї помилки - диск із фото приймаюча сторона вирішила відправити поштою… Пошта прийшла, але паралельно на ряді сайтів-помийок зʼявились світлини, як "настоящіє інструктора НАТО обучают (багато різних епітетів) інструкторов с Украіни". Партія Вітренко, яка тоді була парламентською, грозилась традиційно розібратись і наказать. Але популісти роблять лише заяви і про "скандал" всі швидко забули.

Естонці почали свої розслідування. Неформально пояснили в чому суть справи і що справою займається їхня контррозвідка (що було далі - написав вище). Ну а українські інструктори продовжували займатись формуванням оборонної свідомості серед молоді. На громадських засадах.

А коли прийшов час, то керівник групи (пластун-скоб, до речі), як і годиться, пішов добровольцем в ЗСУ. В Сили, які йому були найближчі.

З днем волонтера тебе, Друже! І всіх тих волонтерів, які працювали для оборони країни ще тоді, коли це не було модним. СКОБ!

Напис на медалі з латинської (ще дохристиянської) перекладається приблизно так: "За вівтарі і ватри". Згодом трансформувалось у "За Бога та Батьківщину".

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.