З Днем народження, гривне!

25 років тому – 2 вересня 1996 р. до обігу, на зміну гіперінфльованим купонам, прийшла гривня. Але історія наших грошей почалась задовго до того! Слово «гривня» - похідне від слова «гривна», яке походить від слово "грива"/"шия" і позначало срібний обруч, який носили на шиї і який мав свою вагу.

 

У добу України-Русі гривна позначає міру ваги срібла. У різний час це від – 140 грамів до 200 з +. Для кращого розуміння наведу приклад: фунт – це міра ваги для срібла, а водночас, назва грошей. Тож, гривна як одиниця ваги, для зручності у обрахунку та швидкої перевірки проби срібла стали відливатись у злитки.

Вони малі різні форми: "київська" має вигляд ромба, "чернігівська" та сама форма "київської" але з розплющеними закінченнями, "новгородська" у вигляді палички, "галицько-волинська" - видовжена і зігнута паличка, "литовська" - видовжена і нагадує човник – лодію.

 

Дослідники розрізняють ці види гривень в історії середньовічної України не лише візуально, а й відповідно до ваги та часу побутування. Самі ж назви – достатньо умовні – за місцями перших знахідок.

У часи Визвольних змагань за доби Української Народної Республіки та Української Держави Гетьмана Скоропадського гривня була нашою національною валютою.

Спеціальним законом від 1 березня 1918 року було запроваджено національну валюту – гривня. Відновлення цієї назви, як і прийняття Тризубу за гербом – мало свою конкретну мету: закріпити за Україною першість у спадку Русі. Проголосити цими атрибутами державності – історичну тяглість та свою окремішню і незалежну історію.

Протягом Визвольних змагань були надруковані номінали: 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

 

Із відновленням незалежності у 1991 році український уряд прагнув створити свою грошову одиницю. Проте, було розуміння, що гіперінфляція, зумовлена економічною кризою – підірвала б будь-яку грошову одиницю. Тому було вирішено тимчасово запровадити до обігу "купони багаторазового використання".

Саме вони і прийняли всі удари інфляції та перетворили кожного українця на мільйонера. Та вже з 1992 року розпочалась жвава робота над ескізами перших грошей – як банкнот так і монет.

25 серпня 1996 року було оголошено Указ Президента "Про грошову реформу в Україні". Відповідно до Указу з 2 вересня в Україні запроваджувалась гривня, яка дорівнювала 100 тисячам купонів. Обмін грошей та всі перерахунки було здійснено протягом 2-16 вересня 1996 року.

 

Із впровадженням гривні у 1996 р. ми отримали не лише нові гроші, але й набір героїв нашої історії, що були розміщені на найпоширеніших зображеннях. Особливої уваги слід надати постаті Гетьмана Івана Мазепи.

У 90-х роках ще діяла потужна пропаганда про нього, як про зрадника. Із розміщенням його портрету на 10 грн, його постать дедалі менше демонізувалась серед людей і всі "полтавскіє побєди" та "анафеми" - лишились виключно для п'ятої колони.

Слід відзначити, що за часів Кучми зображення гривні кардинально змінилось. У 2004 р. на номіналі 1 грн зникли руїни Херсонесу/Корсуня. Їх замінило зображення княжого Києва.

Окремі групи невігласів промовляли, що руїни на грошах спричинять руйнацію держави. Херсонес – наш надважливий історичний маркер прибрали. Крим у 2014 р. окупували, а РФ випустила банкноту в 200 рублів з тими самими руїнами...

Разом із тим з'явився новий портрет Володимира Святого: довге не мите волосся та борідка. Подейкують – це був вплив "бородатої партії" на чолі з Табачником. Це був елемент гібридної війни.

 

Замовники з уряду прекрасно розуміли, що вусаті князі на купюрах не підпадають під російський образ князів. А для п'ятої колони це було надважливим завданням – "розмити" українську ідентичність та звести її до спільної з російською.

Долучились до цих процесів і керівники російської православної церкви в Україні. Справді, як це святий може бути без бороди. Разом із тим, на сотнях монетах Володимира Святого з його зображенням – жодної з бородою!

У 2000-х гривню ще кількаразової ґвалтували. Випускали монети до "ювілеїв". Тричі вони стосувались ІІ Світової війни, яка на монетах визначалась 1941-1945 рр. Без жодних натяків про окупацію німецько-радянськими військами Польщі у 1939 р, коли розпочалась війна для мешканців західної України.

Образ Володимира та Ярослава на сучасних банкнотах та металевих гривнях не відповідає їхньому реальному вигляду. Наші князі – на найпопулярніших зображеннях в Україні і до цього часу є візуальною пропагандою "російського світу". Ці зображення промовляють українцям, що наші князі виглядали саме так, як вони виглядають в Росії. А отже "одна історія, одін народ".

Цими днями готую звернення до Національного банку України з вимогою змінити зображення наших правителів на банкнотах і монетах відповідно до історичних джерел.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.