Спецпроект

Декагебізація. Як чиновникам комуністичної Польщі зменшили пенсії

Колишні функціонери міліції та Служби безпеки комуністичної Польщі отримують пенсії значно нижчі, ніж раніше - навіть менше, ніж пересічний поляк. Незадоволені законом про декадебізацію, вони оскаржують у польських та міжнародних судах постанову, що позбавила їх високих пенсій.

Вже рік як колишнім працівникам репресивного апарату комуністичної Польщі, а це приблизно сорока тисячам осіб, пенсії нараховують по-новому. Якщо раніше за кожен відпрацьований рік таким людям доплачували до основної пенсійної ставки по два з половиною відсотки від останньої зарплати, то тепер менше ніж один відсоток.

Нецілий відсоток - це навіть дещо менше, ніж той показник, що використовується при нарахуванні пенсій пересічним польським пенсіонерам.

Маріуш Блащак, депутат Сейму від партії "Право і справедливість", каже, що екс-кадебісти не мають жодного права на вищі пенсії, аніж їхні колишні жертви. За його словами, позбавлення спеціальних пенсій тих осіб, які відправляли до тюрем чесних людей, - це вияв історичної справедливості.

"Ми не вважаємо, що цих осіб взагалі потрібно позбавити засобів до існування, аж так далеко ми не йдемо. Але ми переконані, що колишні функціонери служби безпеки не можуть отримувати 8 тисяч злотих пенсії, тоді як їхні жертви - 800 злотих", - зауважив парламентарій.

 Екс-функціонери пишуть скарги

Рішення польського парламенту не сподобалося колишнім офіцерам комуністичної міліції та служби безпеки. Упродовж минулого року ці люди надіслали до польських судів понад 10 тисяч скарг на закон, котрий вони називають репресивним.

А понад 400 екс-функціонерів комуністичних органів безпеки звернулися зі скаргою до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Вони звинувачують польську владу у тому, що вона поставила колишніх офіцерів міліції та спецслужб у нерівні умови з пересічними польськими пенсіонерами.

Голова Польської Народної республіки генерал Войцех Ярузельський (ліворуч) поруч із головою Соціалістичної республіки Румунія Ніколае Чаушеску. Початок 1980-их, Ярузельський щойно придушив антикомуністичне повстання "Солідарності", а економіка Румунії тільки починає зазнавати кризи

Мовляв, нецілий відсоток за кожний відпрацьований рік, що дораховується до основної пенсійної ставки, - це менше, ніж мають інші польські пенсіонери. За їхніми словами, критерій, за яким їм тепер нараховують пенсії - дискримінаційний.

На запит польських лівих питанням конституційності закону, що скасував пільги для екс-функціонерів Польської Народної Республіки (ПНР), займався польський Конституційний суд.

Він визнав оновлений закон про пенсійне забезпечення функціонерів правоохоронних органів та держбезпеки таким, що відповідає Основному законові Польщі. Проте Конституційний суд дійшов висновку про неконституційність зменшення пенсій для найвищого керівництва ПНР, зокрема, генерала Войцеха Ярузельського.

 
Колишні репресовані закликають не вірити своїм мучителям

У відповідь на скарги екс-міліціонерів та есбістів репресовані комуністичним режимом поляки звернулися з відкритим листом до Європейського парламенту.

Вони закликали європарламентарів не вірити скаргам колишніх працівників польських спецслужб і стверджують, що, обмеживши привілеї комуністичних функціонерів, польський Сейм повернув принцип суспільної справедливості.

Варшав'янин Казімеж Януш, який у комуністичні часи був двічі ув'язнений за опозиційну діяльність, говорячи про тих, хто в минулому його переслідував, а тепер домагається великої пенсії, зауважив:

"Я вважаю їхню діяльність антипольською, вони підтримували злочинну систему - це вагома причина для того, щоб позбавити їх усіх тих пільг, які дала їм попередня система, зокрема, великих пенсій. Кульмінація абсурду - це те, що генерал Ярузельський отримує у кілька разів вищу пенсію, аніж я - людина, яка в часи його правління була репресована".

2009. Ніколае Чаушеску вже 20 років як розстріляний, а Войцех Ярузельський - почесний пенсіонер. При цьому рівень життя у Польщі вищий за Румунію, і він навряд чи залежить від покарання колишніх чиновників

Поляки, котрі потерпіли свого часу від репресивного апарату комуністичної влади, звертають увагу на те, що навіть після скасування пільг для колишніх функціонерів пенсії цих екс-комуністів все одно вищі, ніж у пересічних громадян. Тож, мовляв, нічого їм нарікати.

Скажімо, середня пенсія колишнього офіцера міліції або служби безпеки - понад дві з половиною тисячі злотих (це понад 600 євро), тоді як у середньостатистичного поляка вона на тисячу злотих менша.

Джерело: Радіо Свобода

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.