Українська правда
Історична правда

Останні дні Чаушеску. Так закінчуються диктатури. ФОТО, ВІДЕО

25.12.2012 _ Юрій Бохан, Павло Солодько
Версія для друку

У президентський вертоліт сів "великий вождь", котрий повелівав мільйонами людей, а через дві години з нього вийшов старий самотній утікач. Його розстріляли троє десантників - їх обрали із сотень добровольців.

25 грудня 1989 року на військовій базі Тирговіште за вироком військового трибуналу було страчено диктатора Румунії Ніколає Чаушеску і його дружину Єлєну.

Прокурор Джику Попа звинуватив Чаушеску у "геноциді, що спричинив 60 тисяч людських жертв; підриві державної влади шляхом організації збройних акцій проти власного народу; зруйнуванні і пошкодженні державного майна; організації вибухів у містах; підриві національної економіки; спробі втечі з країни з використанням коштів, які зберігалися в іноземних банках, на загальну суму 1 млрд. доларів".

Так закінчився 24-річний період перебування Чаушеску при владі.

У 1960-70-их румунська економіка показувала стабільне зростання - в першу чергу завдяки експорту агропродукції і нафти. Голова румунської комуністичної партії з 1965 року, Ніколає Чаушеску не особливо озирався на Москву і дружив і з капіталістичними країнами.

Чаушеску (стоїть з келихом ліворуч) святкує підписання угоди про співпрацю між Румунією та США. Американський президент Джиммі Картер захоплено дивиться на Ніколає. 1978 рік

Він набув певної популярності на Заході після того, як засудив введення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році.

Прага-1968. Дві долі зірок соціалістичної естради. ФОТО, ВІДЕО

Також "Кондуектор" дозволив румунським олімпійцям взяти участь у проігнорованій СРСР Олімпіаді-1984 в Лос-Анжелесі (з усіх соціалістичних країн туди поїхали ще Китай і Югославія). 

Саме за Чаушеску Румунія - першою з країн "східного блоку" - уклала угоди  з Європейською Співдружністю (прообразом ЄС), визнала Західну Німеччину і почала співпрацювати з МВФ.

Подружжя Чаушеску (посередині) на прийомі у британської королеви Єлизавети Другої в Букінгемському палаці. 1978

Також він показав себе як вправний міжнародний посередник - наприклад, у встановленні стосунків США з Китаєм у 1969 році.

Завдяки цим його якостям Румунія стала єдиною країною світу, якій вдалося підтримувати нормальні дипломатичні стосунки і з Ізраїлем, і з Палестиною.

В себе на батьківщині товариш Ніколає теж користувався популярністю і розширив владні повноваження, ставши першим президентом Румунії 1974 року.

Знайомі з хронік ТАРС кожному радянському громадянинові лідери соцкраїн: Гусак (Чехословаччина), Живков (Болгарія), Хонеккер (Східна Німеччина), Горбачов (СРСР), Чаушеску, Ярузельський (Польща) і Кадар (Угорщина) на зустрічі країн Варшавського блоку (таку назву мав соціалістчний аналог НАТО) у 1987 році

Захід, цінуючи політичну самостійність Бухаресту, надавав Чаушеску чималі позики (зовнішній борг Румунії сягнув $13 млрд). У 1980-их, коли надійшов час їх віддавати, виявилося, що вони майже спустошили економіку.

Ціна на нафту - основний продукт румунського експорту - тим часом значно впали (ця нафтова криза, до речі, завершила і брежнєвське "застійне" процвітання, спричинивши перебудову і майбутній розпад СРСР).

Хроніка останніх годин Радянського Союзу. ВІДЕО 

Щоб віддати зовнішні борги, Чаушеску вдався до радикальних кроків, дещо схожих на кроки Сталіна під час індустріалізації 1930-их років.

Більшість аграрної та іншої місцевої продукції відправлялася на експорт, що спричинило значне зниження рівня життя протягом 1980-их.

Черга за олією в Бухаресті. 1986 рік

У країні виник дефіцит продуктів, електрику і опалення регулярно відключали, а телебачення, скорочене до одного каналу, працювало лише по кілька годин в день.

У 1984 році в США утік Йон Міхай Пачепа - керівник політичної служби безпеки Секурітате. Він став найвисокопоставленішим перебіжчиком з усього соцтабору. Стосунки з Заходом погіршилася, а Чаушеску став втрачати контроль над спецслужбами.

Як Ярузельський придушував повстання "Солідарності"

На тлі масового зубожіння і порціонної видачі продуктів у крамницях державне ТБ показувало, як лідер країни відвідує набиті товарами магазини, і розповідало про "подальше підвищення добробуту".

Той же 1986-ий, партійний агітпроп на вулицях Бухаресту: "65 років створенню компартії Румунії". Інші знакові слогани - "Ера Чаушеску" і "Партія - Чаушеску - Румунія". Фото Скотта Едельмана

Невідомо, чи вірив у ці твердження сам Чаушеску, але ще з 1974-го, коли після обрання президентом ідейний комуніст узяв у руки скіпетр, стало схоже, що він страждає на щось подібне до манії величі.

Він (часто разом із дружиною Єлєною, яка стала його першим замом) зображався богоподібним "великим вождем", а промови супроводжувалися постановочними оваціями.

В країні виник культ Чаушеску, який контрастував із чутками про пристрасть Єлени, самого Ніколає та їхніх дітей до розкоші. 

Ніколає і Єлєна Чаушеску. Недатоване фото, знайдене у президентському архіві

У листопаді 1987 року влада жорстоко придушила страйк автозаводу у Брашові, показавши, що ігнорує будь-які переговори на тему критичної економічної ситуації.

Тим часом Румунія стала найбіднішою країною соцтабору, не рахуючи Албанії.

Агонія СРСР: талони на їжу, горілку та СМС. ФОТО

Улітку 1989-го Бухарест погасив зовнішні борги, однак радикальний експорт усього і вся продовжувався аж до самої смерті диктатора. Утім, погашення боргу стало додатковим козирем для продовження партійних повноважень Чаушеску.

У листопаді 1989-го XIV-ий з'їзд компартії Румунії переобирає 71-річного Ніколає Чаушеску генеральним секретарем партії ще на п'ять років.

Через кілька тижнів його розстріляють військові за рішенням революційного трибуналу. 

Чаушеску вітає делегатів XIV-го з'їзду Компартії. Поруч - перший віце-прем'єр Румунії Єлена Чаушеску

Румунська революція 1989 року розпочалась 15 грудня з подій, які сталися у місті Тімішоара. Етнічний протест угорської меншини, яка виступила на захист свого священика, швидко переріс у протест економічний.

В Угорщині заарештували міністра, який душив антирадянське повстання. ФОТО

Країною прокотилася потужна хвиля протестних мітингів. Самовпевнений диктатор, який слухав тільки самого себе, зрідка - свою жінку, 17 грудня віддав наказ збройним силам стріляти по демонстрантах. Повстання нібито захлинулось.

Насправді повстання тривало. Мітингуючі захопили Оперну площу в Тімішоарі, і до них приєднувалися робітники сусідніх заводів. Їхні вимоги вже зросли до відставки Чаушеску, на що влада піти не могла.

Оперна площа в Тімішоарі, грудень 1989. До портрету вождя домальовані гітлерівські атрибути

Державна пропаганда про перебіг подій в Тімішоарі різко контрастувала з репортажами західних радіо, яким населення довіряло більше.

20 грудня Кондуектор вилетів з офіційним візитом до Ірану, залишивши боротьбу з заворушеннями своїй дружині, але тривожні повідомлення з батьківщини змусили його перервати візит.

Увечері він виступив по телебаченню і радіо із зверненням до нації, із якого випливало, що 16-17 грудня "групи хуліганів спровокували у Тімішоарі серію інцидентів, протидіючи законному судовому рішенню".

За спиною цих груп, як виголошував Чаушеску, діяли "імперіалістичні кола", мета яких полягала у тому, щоб "підірвати незалежність, цілісність і суверенітет Румунії, повернути країну до часів чужоземного панування, ліквідувати соціалістичні завоювання".

 Партійний з'їзд. Наскільки редакція "Історичної Правди" розуміє румунську, там написано щось на кшталт "Хай живе Комуністична Партія на чолі з Генеральним Секретарем товаришем Ніколає Чаушеску"

Увечері Чаушеску провів засекречену телеконференцію з вищим і місцевим керівництвом силових відомств, наказав привести збройні сили країни в стан бойової готовності, а "по бунтівниках стріляти без попередження".

Крім того, він віддав партійному керівництву розпорядження створити дружини самооборони і 21 грудня привезти до Бухареста не менше 50 тисяч "перевірених пролетарів" для демонстрації підтримки керівництву країни і боротьби із "хуліганами".

Завдання Кондуектора було виконано.

Близько 50 тисяч жителів повітів, де влада клану Чаушеску була найміцнішою, були звезені до Бухареста, розміщені в готелях, санаторіях, базах відпочинку, заводських гуртожитках. Дружинники були поділені на "десятки", за кожною групою був закріплений штатний працівник партійних органів.

Листопад 1989 року. XIV-ий з'їзд Компартії, на якому Чаушеску переобрали ще на 5 років

Зранку наступного дня жителі столиці та приїжджий люд стали стікатися до будинку Центрального комітету Компартії Румунії, і поступово головний майдан країни заповнився вщерть.

Записні оратори із числа партійних функціонерів звично затаврували "контрреволюційних підбурювачів", відповідальних за всі нещастя Румунії, і знову підтвердили непорушну вірність Кондуектору.

Потому на балкон будинку ЦК вийшов сам Чаушеску.

Він був приємно здивований кількістю демонстрантів, що зібралися на майдані, вважаючи усіх своїми прихильниками, і почав промову. Вона лилась тодішнім бюрократичним "новоязом" під звичний акомпанемент "стихійного" хвилювання мас - вірнопідданих гасел штатних "застрільників" та слухняних, завчених оплесків.

1989 рік. Єлєна й Ніколає Чаушеску

Ці оплески завершали банальні та набридлі румунам аж до оскоми фрази про торжество "наукового соціалізму" та блискучі успіхи, досягнуті країною під мудрим керівництвом вождя на всіх теренах і у всіх галузях.

Так продовжувалося хвилин вісім. І раптом в глибині 100-тисячного натовпу виникло хвилювання іншого штибу: пролунав блюзнірський свист і шикання, а потім почалося скандування: "Ті-мі-шо-а-ра!".

Румунське телебачення, завдячуючи нерухомо встановленим на декількох точках камерам, продовжувало трансляцію мітингу.

Усе це телекамери передали в ефір, вони ж зафіксували збентеження на балконі: збитого з пантелику Чаушеску (він пробував бути почутим, повторюючи на адресу мітингуючих телефонне "Ало! Ало!")  і його дружину Єлєну, яка шипіла йому у вухо: "Та пообіцяй же їм що-небудь!".

Остання промова Чаушеску. 21 грудня 1989 року

Чаушеску припинив лайку на адресу "хуліганів" та їхніх "заокеанських поводирів" і всенародно повідомив про підвищення заробітної плати, пенсій і грошової допомоги незаможним сім'ям, а також про підвищення студентських стипендій на 10 лей (що за ринковим валютним курсом складало тоді 2-3 американських цента).

Шум і свист наростали, і Чаушеску, абсолютно не готовий до такої поведінки натовпу, взагалі замовк. В телекамерах відобразився його спантеличений, зацькований погляд. Телеглядачі побачили, як людина у формі взяла його під руку і вивела з балкону.

76% населення країни дивилося цю передачу. Розгублений "великий вождь" став символом змін - і у більшості міст розпочалися масові заворушення.

2004: "Яєчний теракт" - кінець"сильного кандидата" Януковича. ВІДЕО

Стихійні маніфестації в Бухаресті продовжувались усю ніч, і тоді ж снайпери із Секурітате почали стріляти в людей, не перебираючи мішені.

Тімішоара, грудень 1989. Братання демонстрантів і солдатів

Тієї ночі у бухарестські лікарні надійшло 85 постраждалих із вогнепальними пораненнями, убитих було ще більше.

Незважаючи на стрілянину, людські юрби скупчувалися біля партійних будинків, на Університетському майдані і перед румунським телецентром.

Стрілянина по демонстрантам продовжувалася усю ніч, але визначити, хто винуватець - вбивці із Секурітате чи армійські підрозділи, - було абсолютно неможливо.

Ходили панічні чутки, що Чаушеску кинув у бій десантно-диверсійний загін, укомплектований арабами, які проходили під керівництвом Секурітате "військово-терористичну" підготовку.

Диктаторська пара всю ніч просиділа у президентському палаці, а 22 грудня через підземний перехід перейшла у будинок ЦК і втекла на гелікоптері.

Обставини цієї втечі є доволі загадковими.

Вранці 22 грудня був знайдений застреленим міністр оборони Василе Міля (чутки про причини його смерті опускаємо, їх багато - від самогубства до невдалої спроби самокаліцтва).

2005: таємниця "самогубства" міністра Кравченка. ВІДЕО

Його наступник Віктор Станкулєску фактично і спричинив успіх революції, наказавши армії припинити стріляти в демонстрантів.

Демонстранти на бухарестських вулицях

"Прийнявши пропозицію Чаушеску стати міністром, я насправді ставав мішенню для двох розстрільних команд, - згадував потім Станкулєску. - Або президентської, або революційної".

Незважаючи на оголошену комендантську годину і заборону збиратися групами більше 5 осіб, вранці 22 грудня бухарестці знову вийшло до будівлі ЦК. Цього разу вони вже не були організовані партією, вони прийшли самі, щоб продовжити вчорашнє шоу.

Згори їм кидали листівки з закликами не ставати "жертвами спроб перевороту", а йти додому насолоджуватися різдвяною вечерею - що звучало як знущання для людей, котрі не могли купити хліба.

Міністр внутрішніх справ закликає українців бухати, а не йти на революцію. ФОТО

Чаушеску (схоже, він справді не розумів, що робиться у країні) вийшов на балкон для виступу, але цього разу його навіть не стали слухати. Засвиставши "великого вождя", народ кинувся на штурм будівлі - яку вже не охороняла армія.

"Коли ми злітали о 12:08 з тераси будинку ЦК, то бачили протестуючих, які вже вибігали на неї, - згадував пілот президентського гелікоптера Васілє Малютан. - Наша машина була розрахована на чотирьох пасажирів, а було шестеро".

Полудень 22 грудня 1989 року. Диктатор вирушає в останній політ, з гелікоптера він уже вийде втікачем

Крім президентського подружжя, у вертоліт сіли два агенти Секурітате і заступники Чаушеску в партії та уряді. 

Тим часом лідерами спротиву було сформовано Фронт національного порятунку як орган усіх сил нації, що виступили проти диктатури.

Професор Петре Роман проголосив з балкону будинку ЦК, з якого напередодні виступав Чаушеску: "Сьогодні, 22 грудня, диктатура Чаушеску впала. Відтепер влада в Румунії належить народові".

1979: ісламська революція в Ірані. Хотіли на краще... ВІДЕО

Подружжя Чаушеску після втечі із Бухаресту першу зупинку зробило в Снагові - поблизу своєї літньої резиденції за 40 км від столиці.

Чаушеску подзвонив в Секурітате, в якісь військові підрозділи і своєму синові Ніку. Коли стало ясно, що втеча з країни неможлива, гелікоптер було покинуто в сільській місцевості поблизу Тирговіште.

Пілот Васілє Малютан згадує про це дещо інакше: "Коли ми сіли, мене покликав Чаушеску і наказав організувати приліт двох гелікоптерів з озброєною охороною. Я подзвонив начальнику і той сказав: "У нас революція... Вирішуй сам. Удачі!"

Вуличні бої в Бухаресті. Зверніть увагу на прапор на дальшому танку - з нього вирізано комуністичний герб, який тоді був частиною національного прапора

Малютан доповів Чаушеску, що треба летіти далі, але мотор перегрівся і двох пасажирів варто залишити у Снагові. Залишилися заступники, а диктатор, забравши агентів, звелів летіти в напрямку Тирговіште.

Під час руху Малютан взявся робити різкі маневри, пояснивши, що таким чином хоче "уникнути можливого зенітного вогню". Чаушеску наказав йому негайно сідати. Так вони опинилися в полі біля дороги.

Колишній диктатор і його дружина у супроводі двох охоронників захопили приватну машину з водієм і, погрожуючи йому зброєю, наказали їхати вперед. Цей водій потім розповів, що Єлєна пропонувала заховатися в лісі і перечекати, а Ніколає вважав, що вони повинні вдатися до допомоги робітників.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

Румунська вікіпедія подає дещо іншу картину диктаторського "автостопу": агентам удалося зупинити дві машини - лісника і лікаря. За якийсь час лікар, котрий не бажав вплутуватися в подальшу долю Чаушеску, імітував поломку двигуна.

Водій наступного застопленого авто довіз подружжя Чаушеску і одного з агентів до Тирговіште і порадив сховатися до ранку на околиці міста.

У цих солдатів з шапок здерті кокарди (видно вм'ятини від них) - що має свідчити про перехід на бік повстанців

За три години учорашній "великий вождь", котрий повелівав мільйонами людей, перетворився на старого самотнього втікача. Вартий уваги момент - на якому етапі цього "переходу влади" подружжя Чаушеску залишив останній агент Секурітате? 

Під час зупинки біля першого ж підприємства робітники закидали машину камінням, викрикуючи: "Смерть злочинцям!". Це надзвичайно прикро вразило Чаушеску. В Тирговіште вони намагались знайти притулок у будинку місцевого партійного комітету РКП, але їх і туди не пустили. 

Грудень 1989 у Румунії. ФОТО

Ніколає і Єлєна намагалася сховатися в лісі, але з настанням темряви повернулися в місто. 22 грудня о 17:50 Чаушеску затримала поліція, яка зрештою доставила їх у казарми військового гарнізону Тирговіште.

Тим часом у Бухаресті тривали сутички між прихильниками і противниками революції, які переросли у повноцінні військові дії із застосуванням техніки. Секурітате, армія, сили самооборони - в цій мішанині, коли часто було незрозуміло, хто за кого і хто віддає накази, було чимало жертв.

Перестрілка в центрі Бухаресту. Цивільний приніс солдатам коробку тістечок

Загалом під час революції загинуло 1104 людини (з них 162 під час протестів проти влади Чаушеску 16-22 грудня і 942 - у наступних сутичках).

Офційна кількість поранених - 3352 (під час протестів - 1107, під час сутичкок після втечі Чаушеску - 2245).

Сформований з другорядних лідерів Компартії Фронт національного порятунку очолив Йон Ілієску - колишній соратник Чаушеску, який втрапив в опалу в 1970-их. Армія на чолі з Віктором Станчулєску стала на сторону ФНП.

1970-ті. Ілієску (ліворуч) грає з Чаушеску в кільця

Пізніше Ілієску прославиться тим, що застосує шахтарів для боротьби проти студентів, яким не подобалося, що Чаушеску пішов, а комунізм залишився.

Але розмова не про наступників Чаушеску, а про те, як закінчилася диктатура "великого вождя".

25 грудня 1989 року, Тирговіште. Суд над Чаушеску

24 грудня Ілієску підписав указ про створення Надзвичайного військового трибуналу. В нього увійшли двоє воєнних суддів, два полковники і три "народних судді" званням поменше. 

25 грудня цей трибунал провів у Тирговіште судове засідання, де за годину засудив диктатора і його дружину до смерті за звинуваченнями, які ви читали на початку статті.

Через кілька хвилин вирок було виконано. Розстріляли обох

Вирок було виконано на місці, через 10 хвилин після його оголошення. Ідучи на страту, диктатор вигукнув "Хай живе Соціалістична республіка Румунія, вільна й незалежна!".

Солдати служби безпеки (нібито вірні Чаушеску) після перегляду сюжету про розстріл диктатора

Цього вигуку немає на відеозаписі суду і страти. Оператор затримався на хвилину, а в цей час розстрільна команда вже відкрила вогонь - щойно подружжя Чаушеску стало біля стіни. 

Запис суду і страти подружжя Чаушеску дивіться у розділі "Відео"

Розстріл здійснили троє десантників із елітного армійського підрозділу. Вони зголосилися добровольно. Кажуть, що охочих розстріляти свого "великого вождя" були сотні, хоча це, напевно, неправда - хто ж анонсує такий розстріл?

Трупи подружжя Чаушеску увечері були показані по румунському телебаченню.

Ніколає Чаушеску, за кілька хвилин після смерті

Такий жорстокий крок керівники Фронту національного порятунку пояснили тим, що хотіли змусити решту прихильників Чаушеску скласти зброю.

Зі слів керівництва ФНП, смертний вирок диктатору і демонстрація розстрілу по телебаченню врятували життя десяткам тисячам румунів.

Демонстранти в Бухаресті реагують на новину про смерть диктатора

Через два тижні смертну кару в Румунії було скасовано.

Джерело: Юрій БОХАН ("Майдан"

Текст курсивом і добір фото: Павло СОЛОДЬКО ("Історична Правда")

Фото: англійська і румунська вікі, Military Photos, L`Express

Дивіться також:

1989: суд і страта Чаушеску і його дружини Єлени. ВІДЕО

1999: розстріл депутатів і міністрів у парламенті Вірменії. ВІДЕО

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді гідри. ФОТО

1989: падіння Берлінського муру почалося з оцих людей. ВІДЕО

"Цукерковий бунт" у Маріуполі 1990 року. ФОТО

1991: білоруси штурмують ЦУМ, щоб "отоварити" картки. ВІДЕО



Теми: Румунія, соціалізм, комунізм, дефіцит, репресії, революція, XX сторіччя




Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

30.11.2016 _ Сергій Махун, "Дзеркало Тижня"
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте