Спецпроект

Янукович не хоче давати Шевченківську премію за твори про Голодомор?

Президент Віктор Янукович викреслив із положення про національну премію імені Тараса Шевченка пункт про нагородження за твори, що висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років.

Своїм указом від 4 жовтня президент Віктор Янукович затвердив положення про премію імені Тараса Шевченка. Також у цьому указі зазначається про втрату чинності деяких доповнень, виданих ще президентом Віктором Ющенком.

Зокрема, йдеться про указ Ющенка від 2007 року, яким президент пропонував відзначати Шевченківською премією не лише видатні твори, але й твори про Голодомор 30-х років.

На зникнення цього пункту у новому розпорядженні Віктора Януковича звернув увагу Центр дослідження визвольного руху, повідомляє "УП.Життя".

Також у центрі нагадують, що 27 листопада відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору-геноциду '32-33 років в Україні.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».