Спецпроект

Поляки звинуватили Росію у псуванні записів з літака Качинського

Дослідження даних "чорних скриньок" літака Ту-154 президента Польщі Лєха Качинського, який розбився в квітні під Смоленськом, неможливо завершити через сторонній шум, який з'явився після роботи російських фахівців з бортовими самописцями.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на польські ЗМІ. За повідомленнями преси, спотворення в записах могли з'явитися через частоти електричного струму в Москві, причому ЗМІ підозрюють, що російська сторона зробила це навмисно.

У розпорядженні співробітників прокуратури Польщі і комісії дослідження авіапригод державної авіації є тільки цифрова копія записів бортових самописців, зроблена після катастрофи в присутності представника польської прокуратури.

На дисках експертами був виявлений сторонній шум, який, на їхню думку, з'явився в ході перенесення даних на електронний носій.

Як пояснив в інтерв'ю журналістам віце-президент фірми-виробника "чорних скриньок" Томаш Тухолка, записуючий пристрій, який було встановлено на борту президентського літака, технологічно є звичайним касетним магнітофоном.

При цьому спотворення звуку може відбуватися не тільки під час запису розмов у кабіні пілотів, але і в процесі читання і перезапису на інший носій. Однією з найбільш поширених перешкод є так звані пульсації в електричній мережі, пояснив бізнесмен.

Як повідомляють польські ЗМІ, в даний час Інститут судових експертиз у Кракові працює над видаленням із записів стороннього шуму.

Нагадаємо, що Росія передала польській стороні копії записів бортових самописців літака Лєха Качинського 31 травня.

Копіювання записів проходило у відкритому для преси режимі. Спочатку був відкритий сейф, звідки витягли касети, з яких була скопійована звукова інформація. Потім інформація була скопійована на комп'ютер з магнітних стрічок усіх трьох бортових самописців Ту-154 - параметричного, мовного і експлуатаційного.

У результаті інформацію записали на три компакт-диска, які і були передані представникам Польщі. Польській стороні було також передана транскрипція переговорів членів екіпажу.

Після передачі записів "чорних скриньок" Польща, всупереч позиції Росії з цього питання, опублікувала повні стенограми записів бортових самописців.

Як зробили висновки з аналізу записів російські експерти, теракту, вибуху і пожежі на борту у момент авіакатастрофи не було. Фахівці МАК спільно з польськими представниками з'ясували, що літак був повністю справний, як і навігаційні системи та світлотехнічне обладнання аеродрому в Смоленську.

Мовний самописець показав, що в кабіні пілотів Ту-154 знаходилися сторонні. Відразу ж була висунута версія, яка пізніше підтвердилася, що у відсіку для пілотів перебував до самого моменту аварії головнокомандувач військово-повітряними силами Польщі генерал Анджей Бласік.

Напередодні польський тижневик Wprost опублікував статтю з висловлюваннями вдів і товаришів по службі загиблих членів екіпажу, з яких випливає, що Бласік міг бути винен у трагедії.

У генерала ніби були натягнуті відносини з пілотами, і його присутність могла позначитися на психологічному стані льотчиків і прийняття ними важливих для керування літаком рішень.

Зараз польська сторона проводить власне розслідування причин катастрофи.

У жовтні польські влада отримала від РФ сім нових томів матеріалів слідства у авіакатастрофі, в яких, зокрема, знаходяться 52 протоколи розтинів тіл загиблих. Нещодавно поляки завершили археологічні дослідження на місці катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня. Літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Усі загинули.

Серед загиблих: президент Лєх Качинський, його дружина, ряд високопоставлених чиновників країни. Польська делегація прямувала в Катинь, щоб взяти участь у траурних заходах за розстріляними тут у 40-х роках минулого століття польськими офіцерами.

Стенограму розмов в останні хвилини польоту Ту-154 Лєха Качинського читайте у розділі "Дайджест"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.