Спецпроект

На Прикарпатті буде монумент "Руській трійці". Спеціально для Колесніченка - не "російській"

В Івано-Франківську планують до вересня 2011 року спорудити пам'ятник Маркіяну Шашкевичу, Якову Головацькому та Івану Вагилевичу - організаторам української літературної групи "Руська трійця", яка наприкінці 1820-х рр. започаткувала національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"До 2 вересня 2011 року потрібно відкрити пам'ятник", - сказав у понеділок заступник міського голови Івано-Франківська Михайло Верес під час громадських слухань з приводу визначення місця під майбутній пам'ятник.      

Для спорудження пам'ятника Управління архітектури запропонувало на розгляд громадськості 5 ділянок у центральній частині міста. Після публічного обговорення більшість представників громадськості проголосували за те, щоб пам'ятник "Руської трійці" був розміщений у сквері за Івано-Франківським медичним університетом.

Як пояснив головний архітектор міста Ігор Гаркот, тепер міськвиконком оголосить конкурс на кращий проект пам'ятника, а потім розпочнуть його спорудження.

Один із засновників "Руської трійці" І. Вагилевич народився 2 вересня 1811 року в селі Ясень (нині - Рожнятівський район Івано-Франківської області) і 200-річчя від дня його народження святкуватимуть у 2011 році.

Найвищою історичною заслугою "Руської трійці" перед рухом національного відродження українців вважається видання альманаху "Русалка Дністрова" (1837 рік), де вперше в українській літературі використовувалася народна мова, що додало потужний імпульс розвитку української літератури в краї.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.