Спецпроект

СУД ПРИЗУПИНИВ РОЗГЛЯД СПРАВИ ШУХЕВИЧА

Вищий адмінсуд призупинив провадження у справі стосовно позбавлення Романа Шухевича звання Героя України.

Провадження за позовом громадянина Оленцевича призупинено до розгляду тотожної справи за аналогічним позовом громадянина Соловйова, повідомив депутат Андрій Парубій, який присутній на засіданні суду.

Він повідомив, що низка громадян та партій, серед яких і "Наша Україна", подавали клопотання про участь у справі в якості третьої сторони, однак суд відмовив у задоволенні таких клопотань.

Водночас, за словами Парубія, суд погодився, щоб екс-президент Віктор Ющенко долучився до процесу в якості третьої сторони.

"Історична Правда", заплутавшись у юридичних хитросплетіннях, подзвонила адвокату Степана Бандери Роману Орєхову (ще не завершена справа про присвоєння Героя України Бандері є майже ідентичною зі справою Шухевича) і попросила його пояснити ситуацію по можливості простою мовою.

Ось що вийшло:

Донецький юрист Володимир Оленцевич наполегливо оскаржував укази президента Ющенка про нагородження тих чи інших осіб - не тільки історичних персонажів, але й діячів сучасності: скажімо, Віталія Гайдука, Юрія Луценка, ректора Донецького медуніверситету Валерія Казакова і навіть Олександра Пасенюка — голову Вищого адміністративного суду України.

В задоволенні усіх цих скарг Оленцевичу донецькі суди відмовили (це було ще за часів президенства Ющенка), в тому числі і в оскарженні указу про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України. Тому що всі ці президентські укази не стосуються особистих прав та інтересів громадянина Оленцевича.

Кількісний та якісний огляд Героїв України читайте в розділі "Тексти"

Тоді адвокат Оленцевич оскаржив рішення донецької апеляції щодо своєї скарги у касаційній інстанції, а сам звернувся в суд першої інстанції з аналогічним своєму новим позовом щодо указу про Героя Шухевича, тільки подав його від імені громадянина Анатолія Соловйова (як його представник).

У першій інстанції йому відмовили, а от апеляцію Донецький адмінсуд задовольнив. Це діялося вже за президенства Януковича. На це рішення апеляційної інстанції син Романа Шухевича Юрій подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). Її ще не розглядали.

Тим часом змінилося законодавство і всі позови щодо указів президента став розглядати ВАСУ. Він і прийняв (як касаційна інстанція) до розгляду по суті касаційну скаргу Оленцевича щодо його старого позову. Сьогодні цю скаргу мала розглядати 5-та палата ВАСУ, яка саме й займається позовами до вищих органів влади.

Однак сьогодні ВАСУ чомусь призупинив (це перший такий випадок в історії вітчизняного судочинства) провадження до розгляду аналогічної справи Анатолія Соловйова (тієї, де Оленцевич є представником позивача і касаційну скаргу щодо якої подав у ВАСУ Юрій Шухевич).

(Логічно припустити, що таким чином сьогоднішні судді переклали відповідальність за долю резонансної справи на плечі колег - ІП)

На думку Романа Орєхова, тепер рішення у справі Шухевича може з'явитися не раніше, ніж наприкінці 2011 року. Спершу розглянуть скарги, потім передадуть на новий розгляд у суди першої інстанції і так далі, і досить довго.

Тим часом 29 березня  у ВАСУ відбудеться розгляд касаційної скарги Романа Орєхова на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду і Донецького окружного адміністративного суду, які задовольнили позов того ж таки Володимира Оленцевича,  визнавши указ президента Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України незаконним і скасувавши його.

Як бачимо, ситуація настільки абсурдна, що навіть людині з юросвітою непросто розібратися.

Юридичний лікнеп щодо "справи Ющенка-Бандери-Шухевича від анонімних юристів читайте в розділі "Дайджест"

Фото майна, вилученого у громадянина Шухевича після його смерті, дивіться у розділі "Артефакти"

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».