Спецпроект

Львівський історик розповів одеським бізнесменам, хто такі українці

Відомий історик, професор Ярослав Грицак під час першого засідання Вільного університету Українського клубу Одеси прочитав лекцію на тему "Хто такі українці і чого вони хочуть".

"Українська нація формується у щоденних дискусіях, і тому дуже важливо у цих дискусіях починати ставити нові питання. З українською ідентичністю у нас немає великих проблем: статистика показує, що більшість українців підтримують незалежність і навіть при загрозі готові воювати за Україну. Проблема є в тому, що в цій ідентичності ніщо не перетворюється, відповідно немає зрілих реформ суспільства", - зазначив Ярослав Грицак.

Професор Українського католицького університету  висловив думку, що важливіше зрозуміти, не хто такі українці, а чого вони хочуть - "Від питань ідентичності нам треба перейти до питань цінностей. І це питання ключове, бо воно визначає, чому у нас досі неможливі реформи". 

Вільний університет - це ініціатива Українського клубу Одеси, який об'єднує місцевих бізнесменів та інтелігенцію.

Щомісяця Вільний університет Українського клубу Одеси запрошуватиме лекторів - це люди як з України, так і з Росії: Наталія Яковенко, Микола Рябчук, Георгій Касьянов, Андреас Каппелер, Алєксєй Міллєр та інші. 

Наступним лектором буде проректор з призначення та місії Українського католицького університету, правозахисник Мирослав Маринович, який розповість про релігійну ситуацію в Україні. Про це ZAXID.NET повідомили в УКУ.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.