Спецпроект

У Харкові відновили меморіальну дошку Йосипу Сліпому (ФОТО)

У Харкові на вцілілій адміністративній будівлі колишньої в'язниці урочисто відкрито меморіальну дошку патріарху Української греко-католицької церкви Йосипу Сліпому.

Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації.

Автор меморіальної дошки - харківський скульптор Олександр Рідний.

Як зазначив під час урочистої церемонії доктор історичних наук Ярослав Грицак, подібні події сприяють єднанню Східної і Західної України.

"Думаю, що сьогоднішня подія - відкриття Меморіальної дошки, яка увічнює ім'я Йосипа Сліпого, є значним кроком до всеукраїнського примирення. Як історик я відчуваю, що подія, яку ми сьогодні з вами переживаємо, скоро сама стане історією, про нього будуть писати ті, хто займається біографією Йосипа Сліпого, історією Харкова, Львова та всієї України", - сказав він.

"Досі ми звикли до війни пам'ятників і символів, які нас розділяють, і деякі наші доброзичливці кажуть, що Схід і Захід України ніколи не зійдуться. Сьогодні ми спробуємо довести щось протилежне. Ми присутні при відкритті пам'ятної дошки, яка об'єднує, а не розділяє, причому відкрита вона за спільною ініціативою харківських та львівських властей", - підкреслив Грицак.

На церемонії також були присутні мер Харкова Михайло Добкін, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, Львівський міський голова Андрій Садовий.

 
Фото прес-служби Харківської ОДА

Як відомо, меморіальну дошку Сліпому встановлювали на будівлі двічі - у 2005 і 2008 році.

У 2010 році Дзержинський районний суд прийняв рішення, що вона встановлена незаконно, і представники громадської організації "Велика Русь" демонтували її.

Це обурило львівського мера Садового, і він домовився з харківською владою про відновлення таблички.

Йосип Сліпий - український церковний і громадський діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, вчений і богослов.

У 1939 році був призначений коад'ютором (наступником) митрополита, а 22 грудня 1939 Андрій Шептицький у суворій таємниці висвятив Йосифа на єпископа з правом наступництва.

У 1944 році, після смерті митрополита Шептицького, єпископ Сліпий прийняв керівництво УГКЦ і став новим митрополитом Галицьким.

У 1945 р. Сліпий разом з іншими українськими греко-католицькими владиками був заарештований радянською владою і засуджений до 8 років позбавлення волі.

У Харкові він перебував у пересильному відділенні колишньої в'язниці, яку знесли у повоєнні роки.

У 1963 році завдяки клопотанням римського папи Івана XXIII та президента США Дж. Кеннеді митрополита Сліпого звільнили і депортували.

Він помер у 1984 році в Римі.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.