Спецпроект

Донецькі комуністи хочуть заборонити українських націоналістів

Депутати від КПУ в Донецькій облраді виступили зі зверненням до Верховної Ради з пропозицією ухвалити закон про заборону націоналістичної діяльності.

Народний депутат Микола Кравченко вважає, що звернення Донецької облради до Верховної Ради з ініціативою розгляду закону про заборону діяльності націоналістичних організацій є "правильним та актуальним", цитує прес-службу Компартії Zaxid.net.

"Як це не дивно, але Донецька область чомусь обрана в якості центру відродження неонацизму. Націоналісти намагаються проводити свої заходи саме тут. На жаль, влада належним чином не реагує на цю небезпеку. Вона думає, що це пройде повз них", - зазначив комуніст.

"Донецьк у боротьбі за українську владу. Конспект короткого курсу"

За словами народного депутата, у Донецькій області відбувалися смолоскипні походи націоналістів, які, окрім того, ще й "розгорнули боротьбу з пам'ятниками радянської доби".

Нагадаємо, що вчора Донецька обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради, в якому наполягає ухвалити закон, який забороняє націоналістичну діяльність в Україн, а також засудила "таких ганебних героїв, як Бандера".  

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".