Спецпроект

Львівська облрада проти червоних прапорів на 9 травня

Львівська обласна рада вважає неприпустимим вивішування червоних радянських прапорів на всіх адміністративних будівлях 9 травня.

Про це йдеться в заяві "Радянські міфи потрібно знищувати", яку облрада прийняла 5 квітня 71 голосом і скерувала до Житомирської обласної, Одеської і Севастопольської міських рад та кожному народному депутату, повідомляє Zaxid.net.

Облрада висловлює стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Вона закликає нардепів не підтримувати цей законопроект.

"Житомирська обласна , а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування в цей день червоних прапорів", - нагадує Львівська облрада.

Вона вважає такі ініціативи "змовою колишніх радянських бюрократів, котрі, маскуючись під українських депутатів та чиновників, та на догоду Росії роблять все для повернення тоталітарних символів неіснуючої держави в сучасну Україну".

Як сказано у заяві, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній Війні".

"В цей день не маємо жодного морального права говорити про перемогу. Адже  документально засвідчено, що українці зазнали найбільших  втрат в роки війни", - заявляє Львівська облрада й додає, що "значна частина вояків червоної армії йшли у бій не за Сталіна чи за Радянський Союз, а через безжалісний вогонь у спини від загонів НКВД".

Львівська обласна рада вимагає від центральної влади "припинити поширення та увічнення радянських міфів про ВВВ і 9 травня".

"В Україні 21 століття вже не слід жити у світі комуністичної пропаганди про 9 травня. Хоча і сьогодні нащадки колишніх чекістів та їх поплічників, що на 20 році незалежності досі є українськими чиновниками і депутатами, змушують українців відзначати святковими заходами цей день, ще й на додачу з копією прапора держави найбільшого ворога нашої нації", - сказано в заяві.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.