Спецпроект

Гузар: Червоний прапор – це не символ України, це символ знущання

Колишній голова Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар вважає, що сутички 9 травня у Львові були заздалегідь спланованою провокацією.

Про це він сказав в ефірі "5 каналу", повідомляють Українські новини.

"Мені здається, на 2 речі потрібно звернути увагу. Перше - виглядає... що вся ця акція у Львові була дуже точно, уважно підготовлена і була певна, так сказати, режисура...", - сказав кардинал.

Крім того, Гузар зазначив, що про спланований характер безладів може говорити й те, наскільки швидко і широко поширилася інформація про них і про начебто нетерпимість у Західній Україні.

Він також зазначив, що цього дня умисно було використано почуття людей які по-різному сприймають події Другої світової війни, зокрема тієї частини, яка критично налаштована до символіки колишнього СРСР, такої як червоний прапор.

"Червоний прапор - це символ тих часів. Це не символ України. Це не символ свободи. Це символ знущання. Це символ дуже тяжких для нашого народу часів. Справжнього повного поневолення. Але це замовчується. Немов усе закінчилося 1945 року, а потім настав прекрасний час свободи", - підкреслив екс-голова УГКЦ.

Гузар вважає, що як влада, так і представники окремих політичних сил мають розуміти, що в Україні є тільки один державний прапор, а використання під час неполітичних акцій іншої символіки тільки нагнітає напруження.

Як відомо, у суботу Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.