У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи "Бу-Ба-Бу" Віктора Неборака.

Про це повідомляє Центр міської історії у Львові.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР,  початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

"Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати", – зазначив архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів "Третє тисячоліття", які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.