Спецпроект

Одеська влада хоче перейменувати площу Незалежності

Керівництво Одеської міськради має намір перейменувати площу Незалежності, повідомив сьогодні на брифінгу перший заступник міської голови Сергій Черненко.

Як передає кореспондент УНІАН, за словами Черненка, "питання про перейменування однієї з центральних міських площ мало розглядатися вже на сьогоднішньому виконкомі міськради, але було знято з обговорення - проект рішення відправлено на доопрацювання".

Перший віце-мер уточнив, що керівництво міста планує перейменувати площу Незалежності на площу ім. Бориса Дерев'янка на честь редактора газети "Вечерняя Одесса", який загинув 14 років тому від кулі кілера.

"Справа в тому, - сказав він, - що Дерев'янко працював у районі нинішньої площі Незалежності (до проголошення державної незалежності України іменувалася площею 50-річчя СРСР). І я вважаю, що буде нормально і правильно, якщо ця площа буде перейменована на честь Бориса Дерев'янка, а існуючу площу ім. Дерев'янка (колишня площа Конституції СРСР) - на площу Незалежності".

Нагадаємо, що через три місяці Україна святкуватиме 20-річчя Незалежності.

Керівництво Одеської мерії також планує перейменувати вулицю Затишну в Уютну, вулицю Скісну - в Косвeнну, вулицю Івана і Юрія Лип у мікрорайоні Ближні Млини - у вулицю Федора Пішеніна.

Це викликало хвилю протестів городян проти політики нинішнього мера Олексія Костусєва, який народився в Сахалінській області Росії, але іменує себе "корінним одеситом".

Костусєв привітав одеситів плакатами з зображенням румунських окупантів

"Влада намагається нав'язати одеситам думки на ідеологічні теми, щоб відвернути їхню увагу від дійсно нагальних питань - тарифів і цін.., - пише газета "Свободная Одесса". - І свою організаційну і адміністративну недолугість намагаються прикрити фіговим листком із червоних прапорів, георгіївських стрічок і радянських пісень".

У березні 2011 року саме в Одесі місцева влада першою серед інших населених пунктів України проголосувала за вивішення на День Перемоги червоного прапора.

У квітні 2011 року Одеська міськрада проголосувала за додання до герба міста Зірки Героя СРСР. За словами Костусєва, про це його "попросили ветерани".

В оприлюдненій нещодавно заяві інтелігенції Одеси - зокрема, двадцяти найбільш авторитетних одеських учених-істориків - наголошується, що "дії ряду одеських політиків йдуть врозріз з деклараціями президента України Віктора Януковича..." Автори заяви висловлюють переконання, що "жоден український топонім, пам`ятник, меморіальна дошка в Одесі не мають бути скасовані".

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.