Спецпроект

Анонс: завтра у Києві презентують архів спогадів про початки Незалежності

21 червня 2011 року в Києві відбудеться науковий симпозіум та презентація відкритого архіву "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

Український католицький університет (УКУ) представить інтелектуальній та політичній громадськості веб-архів, який є своєрідною хронікою процесу постання незалежної України.

Архів охоплює 72 інтерв'ю з політичними лідерами, дисидентами, дипломатами, журналістами, релігійними діячами, підприємцями, вченими, військовими, розвідниками, які брали участь або були свідками цього процесу в 1988‒1992. УКУ діятиме в Україні як репозиторій відеозаписів і транскриптів.

Відеоінтерв'ю були записані в шести країнах у 1995 та 1996 роках.

Інтерв'ю дали: Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Лєх Валенса, Джеймс Бейкер, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа Джемілєв, Євген Марчук, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Яцек Куронь, Вітаутас Ландсбергіс, Сергій Набока, Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі.

Проект розпочинається дослідженням національних рухів та громадських об'єднань, що зароджувалися в Україні у 1988‒1989, охоплює переговори про підписання нового союзного договору влітку 1991, спробу серпневого перевороту 1991 року, піднесення Бориса Єльцина в Москві та розвиток національного сентименту в республіках і досягає кульмінаційної точки в українському референдумі про незалежність у грудні 1991 та міжнародне визнання України як суверенної держави.

В рамках презентації відео-архіву відбудеться науковий симпозіум за участі викладачів УКУ та учасників проекту "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

В програмі симпозіуму передбачено дві сесії: 

- Сесія І. Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році?

- Сесія ІІ. Українська незалежність у перспективі: як воно буде у 2020 році?

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.