Спецпроект

Анонс: завтра у Києві презентують архів спогадів про початки Незалежності

21 червня 2011 року в Києві відбудеться науковий симпозіум та презентація відкритого архіву "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

Про це "Історичну Правду" повідомили організатори заходу.

Український католицький університет (УКУ) представить інтелектуальній та політичній громадськості веб-архів, який є своєрідною хронікою процесу постання незалежної України.

Архів охоплює 72 інтерв'ю з політичними лідерами, дисидентами, дипломатами, журналістами, релігійними діячами, підприємцями, вченими, військовими, розвідниками, які брали участь або були свідками цього процесу в 1988‒1992. УКУ діятиме в Україні як репозиторій відеозаписів і транскриптів.

Відеоінтерв'ю були записані в шести країнах у 1995 та 1996 роках.

Інтерв'ю дали: Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Лєх Валенса, Джеймс Бейкер, В'ячеслав Чорновіл, Мустафа Джемілєв, Євген Марчук, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Яцек Куронь, Вітаутас Ландсбергіс, Сергій Набока, Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі.

Проект розпочинається дослідженням національних рухів та громадських об'єднань, що зароджувалися в Україні у 1988‒1989, охоплює переговори про підписання нового союзного договору влітку 1991, спробу серпневого перевороту 1991 року, піднесення Бориса Єльцина в Москві та розвиток національного сентименту в республіках і досягає кульмінаційної точки в українському референдумі про незалежність у грудні 1991 та міжнародне визнання України як суверенної держави.

В рамках презентації відео-архіву відбудеться науковий симпозіум за участі викладачів УКУ та учасників проекту "Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України 1988-1991".

В програмі симпозіуму передбачено дві сесії: 

- Сесія І. Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році?

- Сесія ІІ. Українська незалежність у перспективі: як воно буде у 2020 році?

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб