Спецпроект

Люди не хотіли воювати за режим Сталіна - історик

Причиною провального для СРСР початку війни з німцями став морально-політичний занепад суспільства.

Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив український історик, який спеціалізується на вивченні подій Другої світової війни, Владислав Гриневич.

"В СРСР тема 22 червня 1941-го року була табуйована, як і саме слово "катастрофа". Йшлося про "період тимчасових невдач", - сказав Гриневич. - Коли в 1956-му році почали писати першу "Історію України у Великій Вітчизняній війні", то розділ "1941 рік" попервах складав десять-двадцять сторінок при загальному обсязі цієї книжки в триста сторінок. Там ішлося про те, що Сталін - головний винуватець, він погано підготував країну до війни і таке інше".

За словами історика, навіть у московських архівах наприкінці 1980-х років, під час перебудови і гласності, документи з 1941 року не видавали.

Гриневич вважає, що в катастрофічному для СРСР початку війні було "три системні блоки" причин:

"Перший - це стратегічні прорахунки Сталіна. Гітлер накрив Радянський Союз у момент стратегічного розгортання.

Другий пов'язаний з поганим управлінням і керуванням військами. Одна з причин - це були сталінські репресії. Після них в армії панувала атмосфера жаху, непевності, небажання ухвалювати рішення без санкції командира вищої ланки.

І третій блок причин, найбільш вагомий, - це морально-політичний стан суспільства. Оця катастрофа стала апофеозом нелояльності значної частини населення сталінському режимові. Люди не хотіли воювати за цей режим. Якби не цей чинник, то навіть стратегічні і управлінські прорахунки не дали б таких жахливих наслідків".

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб